Французький романтизм: особливості та загальні характеристики

Другий етап

У 19 столітті французький романтизм продовжує розвиватися. Його другий етап пов’язаний з Реставрацією, яка припала на 1815-1830 роки. Реакція, що настала в суспільстві, відбилася і на романах.

Головним фактором, що почали визначати літературну політику, стає протиставлення класицизму і романтизму. В даному контексті класицизм стає офіційно визнаною мистецтвом, яке перетворюється на зброю політичної боротьби. Французький романтизм 19 століття – це література майбутнього, яка міцно асоціюється з оновленням. При цьому в його рамках оживають містичні та релігійні тенденції.

З 1820 роках у Франції видаються журнали, на сторінках яких вступають в полеміку знавці нового літературного напряму. У 1827 році всі найзначніші автори того часу об’єднуються в групу “Сенекаль”. У неї входять Віктор Гюго – глава французького романтизму, Альфонс де Ламартін, Альфред де Віньї, де Мюссе. Вони об’єднуються навколо досліджуваного поняття, яке їм здається символом нового мистецтва, яке має стати мистецтвом свободи і правди.