Андрій Буторин – відомий вітчизняний письменник, що працює в жанрі фантастики. Творчістю займається з середини 90-х років. Автор великої кількості повістей, оповідань та романів. Популярність йому принесла участь у літературних проектах “Метро 2033” і “S. T. A. L. K. E. R.”. У цій статті ми розповімо про його біографії і творчої кар’єри.
Дитинство і юність
Андрій Буторин народився в Мурманській області в 1962 році. Він з’явився на світло в Мончегорске. У невеликому рідному містечку живе і зараз, хоч вже і став за останній час відомим письменником.
У 1979 році він закінчив школу і поступив в Ленінградський інститут авіаційного приладобудування. Диплом отримав за спеціальністю “інженер-електромеханік”.
Після вузу влаштувався на роботу на завод “Вимірювач” у Смоленську.
Трудова кар’єра
Андрій Буторин досить довго працював за фахом, не займаючись всерйоз творчістю. Пропрацювавши якийсь час на “Вимірювачі”, він повернувся в рідний Мончегорськ в Мурманській області. Став співробітником комбінату “Североникель”. Працював у цеху електролізу нікелю інженером-электроником. На початку 90-х став інженером-програмістом, почавши освоювати модну в той час спеціальність.
У 1997 році залишив роботу на комбінаті, де до того часу вже практично не платили зарплату. Влаштувався в “Мончебанк” в комерційний відділ.
У 2000-ті роки, коли ситуація в країні і промисловості стабілізувалася, Андрій Буторин повернувся на комбінат. До того часу підприємство входило до складу відкритого акціонерного товариства “Кольська гірничо-металургійна компанія”. Герой нашої статті був провідним фахівцем в Центрі інформаційних технологій, що існував при цій організації.
На цій посаді він залишався до літа 2008 року, поки підрозділ не було реорганізоване в окреме підприємство – товариство з обмеженою відповідальністю “ИнформКолаСервис”.
У 2013 році фірма знову стала частиною Кольської гірничо-металургійної компанії. Буторин досі працює в тій же посаді.
Літературний дебют
Писати книги Андрій Буторин почав ще в шкільному віці. Спочатку це були вірші, але до поезії герой нашої статті швидко охолов, в принципі вважаючи його несерйозним заняттям, не більше ніж гімнастикою для розуму.
Його ранні роботи брали участь у конкурсах, які проводили регіональні і місцеві видання. В 2000 році виграв телевізор на конкурсі політичної коломийки “Щас спою!”, який проводила газета “Комсомольская правда”.
Проза
Експерименти з прозою Буторин ставить з середини 80-х років. Саме в той період він пише перший твір, який, на його думку, заслуговувало уваги. Це фантастичне оповідання “Щілина часу”.
Незабаром він отримав замовлення на фантастичне оповідання з екологічної тематики. Так з’явилося його друге твір під назвою “Помста Мертвого озера”. В ньому розповідалося про водоймі, забрудненому промисловими відходами, в якому з’явилася риба-мутант, почала поїдати людей.
Після цього була тривала перерва в його літературної діяльності. Лише в кінці 90-х проза знову починає займати значне місце в біографії Андрія Буторіна. З тих пір він вже всерйоз захоплюється літературною творчістю. Але поки його праці читають тільки рідні і друзі. Він ніде не публікується.
Нарешті, на початку 2000-х років він зважився представити свої розповіді на суд публіки, щоб почути громадську думку. Андрій припускав, що так зможе вдосконалити свою майстерність. В інтернеті вони зібрали чимало позитивних відгуків. Він вирішив продовжувати творити в тому ж руслі.
Успіх
Сьогодні список книг Андрія Буторіна виглядає досить переконливо. Починалося все з розсилки своїх оповідань по редакціях різних журналів, що публікують фантастичні твори. У 2001 році журнал “Зоряна дорога” вперше опублікував його твір. Воно називалося “Мати космонавта”. Після цього вийшли ще близько півтора десятків журнальних публікацій. Причому не тільки в Росії, але і в Канаді, Америці, Великобританії, Ізраїлі, Латвії, на Україні.
У 2004 році видавництво “АСТ” публікує його перший роман під назвою “Робота над помилками”. Після цього в різних московських видавництвах один за іншим виходять інші його романи та збірки оповідань. Зокрема, письменник брав участь у літературних проектах “S. T. A. L. K. E. R.” і “Метро 2033”.
Буторин – учасник різноманітних літературних конкурсів. У 2006 році його серія фантастичних новел вийшла у фінал премії “Заповітна мрія” в категорії “Кращий твір у жанрі наукової фантастики”.
Також на його рахунку участь у популярних фестивалях фантастики “ЕвРосКон”, “Срібна стріла”. У 2009 році Буторин був прийнятий до спілки літераторів Росії.
В даний час популярністю користуються його романи “Спадкоємиця престолу”, “За краєм неба і землі”, “Чудес не буває”, “Клин”, “Сильніше болю”, “Червоточина”, “Грай або помри”, “Впали в Зону. Вимушена посадка”. Видані його повісті “Переплутані душі”, “Ім’я для ненародженого”, “Лист в нікуди”, “Черепашка”, “В одну річку тричі…”.
Також можна познайомитися з його розповідями “Однією підлістю менше”, “Сенсаційне інтерв’ю”, “Урочище Вогняних духів”.
