Эриванское ханство: історія виникнення та розвитку

Туркманчайський договір

У 1828 році між Росією і Персією було підписано мирну угоду в містечку Туркманчай неподалік від Тебріза. Ця угода фактично завершило російсько-перську війну. У розробці умов якраз цього договору брав участь Олександр Грибоєдов. З російської сторони його підписав Паскевич, від персів – принц Аббас Мірза.

За умовами угоди було офіційно оформлено приєднання Ериванське ханства до Російської Імперії. Також Персія зобов’язувалася не перешкоджати переселення вірмен в Росію. На іранців була накладена контрибуція в розмірі 20 мільйонів рублів сріблом.

У складі Російської імперії

Приєднання Ериванське ханства до Росії відбулося 10 лютого 1828 року. Разом з ним у володіння імперії відійшла також і Нахичеванское ханство, також розташовувалося на території Східній Вірменії.

Після приєднання Ериванське і Нахичеванского ханств була утворена Вірменська область. У неї було дозволено переселятися вірмен з Туреччини та Ірану. Для цього створювалися сприятливі умови. По суті, вони поверталися на землі своїх предків. Частина з них скористалася цією пропозицією. При заступництві царських чиновників вони перейшли на територію утвореної області, почавши її заселяти.

Після приєднання до Росії Ериванське і Нахичеванского ханств в регіоні на тривалий час встановилося стабільне положення. Вже до 1838 році з 165 тисяч місцевого населення вірмен було близько половини. Сюди переїжджали представники цього народу не тільки з Ірану і Туреччини, але й з інших регіонів Заказвказья. Однак основним джерелом міграційного потоку залишалися вірмени, які переселялись з території Туреччини, де їх всіляко гнобили.

Проіснувала Вірменська область недовго. У 1840 році вона була скасована після адміністративної реформи, проведеної Миколою I.