Розсудливість – це поняття, яке неможливо визначити однозначно. Ясно, що воно має пряме відношення до здорового глузду, до розумного підходу до життя, до раціональності та адекватності. Тоді як відсутність розсудливості є серйозною перешкодою на життєвому шляху. Втративши його, людина може піддатися пристрастям і наламати дров. У даній статті буде розглянуто, що таке розсудливість. Це ми розглянемо з різних точок зору.
Слово у словнику
У тлумачному словнику дано таке визначення розсудливості: це здатність людини до розумного мислення, здоровому міркуванню. Ось приклади вживання досліджуваної лексеми.
Далі будуть розглянуті синоніми до досліджуваного слова.
Синоніми
Серед них такі як:
- раціональність;
- тверезість;
- здоровий глузд;
- розсудливість;
- благомислення;
- реалістичність;
- розсудливість;
- трезвомыслие;
- адекватність;
- здоровий розум;
- розумність;
- лояльність;
- розум;
- розум;
- практичність;
- пристосованість;
- обґрунтованість;
- доцільність;
- обережність;
- обдуманість;
- передбачливість;
- розважливість;
- реалістичність;
- здравость;
- розуміння;
- розум;
- практицизм;
- обачність;
- статечність;
- докладність;
- дианойя;
- розважливість;
- раціоналізм;
- розбірливість;
- толковость;
- осмисленість.
Досліджуване слово складається з двох інших. Перше – «здоровий», друге – «думка». Розглянемо значення і походження кожного з них.
Значення складових
Слово «здоровий», згідно з тлумачним словником, розуміється як:
В даному випадку для розуміння розглянутого терміна більше підходить перше з вказаних тлумачень.
Про слово «думка» в словнику сказано, що воно має такі значення.
Розглянувши кожну з них, можна прийти до висновку, що всі вони вписуються в тлумачення досліджуваної лексеми.
Етимологія
Прикметник «здоровий» походить від праслов’янського sdorv, від якого також утворилися:
- давньоруське «съдоровъ»;
- старослов’янське «съдравъ»;
- українське «здоровий»;
- болгарське «здоровий»;
- сербохорватської «здоровий»;
- словенське zdràv;
- чеське і словацьке zdravý;
- польське zdrowy;
Праслов’янське sdorv сходить до давньоіндійському мови, де su означає «хороший», а dorvo – «із гарного дерева». Його порівнюють з:
- давньоіндійським dāru, що позначає «поліно»;
- авестійською dāru в значеннях «дерево» і «колода»;
- грецьким δόρυ, значення якого «дерево» і «спис»;
- готським triu, що перекладається як «дерево».
Іменник «думка» утворено від давньоруського «думка», від якого відбулися:
- старослов’янське «думка»;
- болгарське «міс’л»;
- сербохорватської «мисао»;
- словенське mȋsǝl;
- чеське mysl;
- словацьке mysel;
- польське myśl;
- верхнелужское і нижнелужское mysľ.
Слово зустрічається і в іменах власних, наприклад, таких як Осмомыслъ, Перемыслъ, Добромыслъ.
Воно споріднене:
- литовським дієсловам maudžiù – «тужити» та «пристрасно бажати», а також ãpmaudas, що означає «досада»;
- готскому дієслова gamaudjan в значенні «нагадувати» та іменника ufarmaudei, обозначающему «забуття»;
- старогрецькому іменника μῦθος, що в перекладі – «мова», дієслова μῦθέομαι, значення якого – «говорю», «хвилини», «розмовляю»;
- среднеирландскому дієслова smūainim, що значить «гадаю»;
- новоперсидскому іменника mōуе, обозначающему скаргу.
Далі буде розглянутий термін, який фактично рівнозначний вивчається, але частіше вживається в науковій літературі.
Здоровий глузд
У перекладі з латинської (sensus communis) це словосполучення звучить як «загальне відчуття». Це сукупність поглядів на навколишню дійсність, що включає в себе погляди, навички, форми мислення, вироблені і використовуються людиною в її повсякденному житті, у практичній діяльності. Цей комплекс розділяється всіма людьми, його присутність можна виявити майже у всіх людей без необхідності його обговорення.
Філософи не обійшли своєю увагою це поняття. Один з його смислів був запропонований Аристотелем. Він мав на увазі під ним здатність душі, яка дозволяє різним суб’єктам користуватися одними і тими ж загальними почуттями, щоб сприймати загальні характеристики фізичних об’єктів.
Це, наприклад, такі характеристики, як рух і розмір. Зазначене властивість дозволяє людям, як тваринам, ідентифікувати й розрізняти фізичні речі. Дане розуміння розсудливості відмінно від визначення чуттєвого сприйняття, як і від раціонального мислення, але має зв’язок з ними обома.
Інші тлумачення
Інший філософський зміст досліджуваного поняття обумовлений римським впливом. Його використовують для того, щоб позначати природну чутливість до інших людей і суспільства.
Термін «здоровий глузд» вживав і шотландський філософ XVIII ст. Томас Рід, і інші представники шотландської школи. Вони позначали ним ті основи, самоочевидні принципи розуму, які хоча і даються емпірично (відчуття), але характерні для всіх людей. Тому вони і розглядаються як основне почуття істини, присутнє у вигляді інстинкту.
До такої науки, як соціальна психологія, цим терміном позначається система загальноприйнятих уявлень про реальний світ, накопичена в рамках однієї культури багатьма поколіннями.
Ще під розсудливістю розуміється здатність до прийняття вірних рішень і виведення логічних припущень на підставі мислення і накопиченого досвіду. У даному тлумаченні, як правило, робиться акцент на здатності розуму людини протистояти помилкам, забобонам, містифікацій. На початку свого трактату «Міркування про метод», написаного в 1637 р., Рене Декарт викладає твердження про те, що розум і розсудливість – це здатність до правильного міркування і розрізненню істини та брехні.
Наука общесемантика
На закінчення варто сказати про одну з книг по психології, в назві якої є досліджуване слово. Її написав Альфред Коржибски, і називається вона «Наука і розсудливість». Автора вважають засновником загальної семантики. Багато психіатри, керівники компаній і педагоги вважають, що виклад її основ у зазначеній книзі допоможе зробити наше життя більш розумною.
Загальна семантика займається розглядом людини в цілому, оцінює співвідношення між фактами, словами та їх вплив на нервову систему. Вона показує, як перевиховати людину, щоб свої переконання і поведінку він міг краще узгоджувати з реальною дійсністю.
