Психологічний аспект
Ситуацій, коли дитина прокидається вночі й плаче, а заспокоюється тільки тоді, коли його візьмуть на руки, чимало. Це пояснюється психологічним фактором. Особливо так ведуть себе дітки, яких укачивают перед відходом до сну на руках і тільки потім укладають в ліжечко. Прокинувшись, такий малюк сильно переживає і турбується про те, що знаходиться не у мами на ручках і не чує її запах, а бачить тільки прути ліжка. Його охоплює страх і відчай, і він починає голосно про це заявляти плачем.
Що робити в такому випадку?
Важливо в цьому разі діяти послідовно і поступово привчати малюка до того, щоб він спав в ліжечку сам. Варто також не старатися з укачиваниями. У віці шести місяців не варто укладати малюка спати в колясці, нехай він привчається засипати не під тряску, а в своєму ліжечку.
Багато педіатри відзначають, що якщо дитина часто прокидається вночі і мама кладе його поруч з собою, це в першу чергу зручно батькам, а не дитині. Не всім хочеться вставати по ночах і заспокоювати розбушувався малюка, адже простіше покласти його поруч і спокійно спати. Але дитина, який добився своїм голосним плачем місця на маминій ліжка, не захоче самостійно від неї йти і засипати в своїй. Дитина, яка плаче вночі, якщо це не пов’язано з його самопочуттям, хоче просто переконатися, що мама поруч.
