Рівні спілкування
Три представлених різновиди спілкування можна назвати рівнями у розвитку діалогічного спілкування. Ритуальне спілкування вважається первинним і достатньо поверховим, скажімо так, формальним. Глибина в даному вигляді діалогічного спілкування виникає лише тоді, коли людина вступає в контакт із соціальними суб’єктами (товариствами, спільнотами, групами) на рівні символіки.
Під рольовим спілкуванням в значній мірі слід розуміти внутрігрупове та ділове спілкування. Його основою вважається функціональний поділ спільної діяльності. Діалогічне спілкування — це в першу чергу «чисте спілкування» (Р. Зиммель), немов комунікація. Це формування єдиного простору смислів, поглядів і людський метод існування.
Сутність розглянутої категорії стає гранично ясної, якщо охарактеризувати її протилежність, тобто монологічний спілкування. Це не що інше, як нав’язування однією особою іншій власних цілей, використання індивіда для досягнення своїх намірів. Тут ми стикаємося не з спілкуванням «суб’єкт-суб’єктного» типу, а з «суб’єкт-об’єктним». Доцільно виділити два види монологічного спілкування: маніпуляція і імператив.
