Визначення стереотипу. Соціальні забобони і стереотипи

У сучасному світі, почувши слово «стереотип», практично ніхто не згадує про тонкощі організації друкованого, типографського виробництва, даний термін міцно асоціюється з соціальними і психологічними аспектами життєдіяльності.

Між тим першим, історичним значенням цього слова було саме друкарське обладнання. Стереотип – це не що інше, як частина набору для друку, монолітна форма, копія з типографського кліше. Як термін, що використовується в психології і соціальних теоріях, слово «стереотип» почало використовуватися тільки з початку минулого століття.

Що це таке? Визначення

Коротке визначення стереотипу полягає в наступному – це стійке уявлення про щось або про кого-небудь, здатне бути як істинним, так і хибним.

Тобто під стереотипом розуміється сформоване у однієї людини або групи людей думку про будь-яке явище, властивості характеру, особливості поведінки, звички, зовнішність тощо. Стереотипи сприйняття можуть ставитися до будь-якій сфері життєдіяльності, до природи, кліматичних умов, самим людям.

Наприклад, практично всі сіверяни впевнені в тому, що в південних країнах завжди тепло і сонячно. Це стійке уявлення про клімат. Багато хто вважає, що корінні північні народи Росії ведуть кочовий спосіб життя, так як займаються виключно розведенням оленів. При цьому перебираються між стійбищами на собачих або оленячих упряжках. Це стійке уявлення про спосіб життя.

Як з’явився цей термін? Поняття стереотипу

Вперше в якості соціально-психологічного терміна це слово вжив Уолтер Ліппман на початку минулого століття. Він же дав і перше визначення стереотипу. Згідно йому це не що інше, як історично сформований у спільності людей зразок сприйняття чого-небудь. Але крім цього стереотип також є зразком для фільтрації і варіацій інтерпретації інформації, що надходить в процесі пізнавальної діяльності людини.

Ґрунтується ж явище стереотипу на наявному у індивідуума життєвому досвіді і на попередніх, раніше накопичених людськими поколіннями уявленнях про що-небудь. Поєднання різних стереотипів між собою становить соціальну реальність.

Так з’явилося нове значення слова «стереотип», не має нічого спільного з друкарнями і випуском друкованої продукції. Що досить цікаво, увів у вжиток новий сенс цього слова Уолтер Ліппман не був психологом і соціальними проблемами в якості вченого не займався. Хоча саме він і є автором теорії концепції громадської думки, яка і понині вважається основним пізнавальним матеріалом для психологів і вчених, що займаються різними соціальними питаннями. Цей чоловік був письменником, журналістом і політичним оглядачем.

Як класифікуються стереотипи?

Всі існуючі стереотипи сприйняття поділяються на два великих види:

  • соціальні;
  • індивідуальні.

До соціальних відносять ті особливості, які значні групи людей приписують іншим. Тобто це ті стереотипи, які властиві більшої частини суспільства, а не одному, конкретній людині.

Відповідно, індивідуальний стереотип – це, простими словами, той, який властивий одній окремій людині. Як правило, під ним розуміються ті характеристики, які окремий індивід приписує іншим людям або ж людським спільнотам.

У чому відмінності між індивідуальними і соціальними стереотипами?

Поняття про головне розходження між цими видами дає визначення стереотипу. Тобто індивідуальні властиві одній людині, а соціальні – групі, більшої частини суспільства.

Але це не єдиний вид розходжень між даними стереотипами. Відрізняються вони поширеністю. Тобто індивідуальні, випробовувані конкретними людьми шаблони сприйняття мають між собою набагато менше спільних рис, ніж соціальні. Це означає, що якщо у більшої частини населення присутній стереотип негативного сприйняття мігрантів, то характеристики даного шаблону будуть однакові, схожі при озвучуванні їх окремими людьми. При описі індивідуальних, особистих стійких особливостей сприйняття схожість буде відсутній, або ж спільного в характеристиках стереотипу виявиться мізерно мало.

Крім цього стійкі особливості сприйняття чого-небудь, властиві конкретним людям, можуть як збігатися із загальними, соціальними шаблонами, так і кардинально від них відрізнятися.

У чому полягає значення стереотипів?

Основне значення, яке має будь-який стереотип, – це, простими словами, формуючий вплив, який чиниться їм на соціальну середу.

Вивчення соціальних шаблонів сприйняття, їх змін, територіальної поширеності та інших характеризують якостей дозволяє зрозуміти, наскільки глибоко вкоренилися ті чи інші уявлення, і скласти соціальні прогнози розвитку гіпотетичних ситуацій. Приміром, з допомогою вивчення соціальних стереотипів можна передбачити, якою буде реакція місцевого населення на міграцію в їх землі людей, що відрізняються віросповіданням, способом життя і культурою.

Відповідно, виявлення індивідуальних шаблонів, характерних для сприйняття чого-небудь конкретною людиною, дозволяє передбачити його психічні реакції на подразники і особливості поведінки в певних обставинах.

Чим є забобони?

Поняття забобону багато в чому нагадує визначення стереотипу. Тобто забобон – це теж стале, глибоко укорінена думка, судження про що-небудь, особливість сприйняття.

Однак у цього слова більш вузьке значення, ніж термін “стереотип”. Наприклад, впевненість у тому, що не слід продовжувати рух по вулиці, яку перебігла чорна кішка, – це забобон. Іншими словами, стереотипи можуть з’являтися з поєднання упереджених суджень, які є для них своєрідною грунтом. Навпаки ж бути не може, шаблонність сприйняття – поняття більш широке, ніж забобон.

Розрізняються ці поняття і тим, що стереотипи можуть нести в собі як негативний, так і позитивний сенс, а забобони – ні. Вони незмінно володіють негативним значенням.

Які соціальні забобони найбільш поширені?

Найпоширенішими вважаються соціальні забобони і стереотипи, які проявляються:

  • в етнічних упереджень;
  • дискриминирующем поведінці.

До останнього належать такі особливості сприйняття, як:

  • расизм;
  • сексизм;
  • ейджизм.

Кожне з проявів цих особливостей мислення, стійких уявлень може лягти в основу як забобону, так і стереотипу.

Про расизм

Забобони, пов’язані з походженням іншої людини, його національністю або расою, характерні для кожного суспільства і індивіда, що розглядається окремо. Зрозуміло, їх гострота безпосередньо пов’язана із соціальною ситуацією, в якій перебувають люди.

Теорії людиноненависництва, переваги одних людей над іншими знаходили своїх послідовників у всі часи. Прикладів в історії того дуже багато, одним з найбільш глобальних і близьких до наших днів є ницизм. Нацистські ідеї стали надзвичайно популярні у Веймарській Німеччині на початку минулого століття почасти тому, що їх насіння впали на сприятливий грунт, неабияк присмачену забобонами. У кожній своєї особистої невдачі, а також у приниженому становищі країни в люди прагнули знайти винних. Ідеї, висловлювані нацистами, цих «винних» суспільству дали.

Прийнято вважати, що расизм частково зжив себе. У сучасному західному суспільстві не прийнято висловлювати вголос людиноненависницькі ідеї. Більш того, дискримінація часто є приводом для подачі судового позову. Наприклад, якщо людині відмовляють у прийнятті на роботу через його походження, то він має право оскаржити це або вимагати компенсації.

Однак замовчування не є поняттям, аналогічним відсутності. Расові забобони окремих членів суспільства нікуди не зникли, як і загальні стереотипи сприйняття. Особливо гостро ця проблема стоїть в регіонах, заповнених мігрантами.

Про сексизм

Це прояв шаблонного сприйняття дійсності, ймовірно, найбільш древня з усіх типів соціальних забобонів. Кажучи простими словами, сексизм – це нерівноправне становище в суспільстві чоловіків і жінок. При цьому люди сприймають інших, судять про їх здібностях, обов’язки і можливості, виходячи з їх статевої приналежності.

Прикладів прояви цього стереотипу і відповідних йому забобонів маса. Для того щоб їх виявити, зовсім не обов’язково заглиблюватися в історію і згадувати про боротьбу жінок за право займати певні робочі місця, голосувати на виборах і отримувати освіту нарівні з чоловіками.

Практично в кожній сім’ї є уявлення про те, що повинна робити жінка, – готувати, прибирати, прати, прасувати і займатися іншою домашньою роботою. Чоловік же може допомогти, але зовсім не зобов’язаний мити посуд або витирати пил. Цей шаблон розподілу соціальних ролей часто настільки міцний, що його і зовсім не помічають. Між тим такий стереотип сприйняття домашніх обов’язків – це не що інше, як дискримінація за статевою ознакою, сексизм.

Про эйджизме

Це шаблон сприйняття, в основі якого лежить вік. Як правило, під эйджизмом розуміється негативне та упереджене ставлення до людей похилого членам суспільства.

В основі цього явища лежить переконаність у марності людей похилого віку. Іншими словами, для подібних забобонів характерна економічна підоснова. Але це не єдина причина, за якою може розвинутися даний стереотип сприйняття. Упередження до людей похилого віку може виникнути і з-за особливостей фізіології, поведінки, зовнішнього вигляду.

Проявів эйджизма і моментів його формування чимало в звичайному житті. Наприклад, якщо людина їздить в інститут в один і той же час в транспорті, в салоні якого чимало літніх людей, то у нього формується негативне ставлення до людей похилого віку. Найчастіше цей процес у даному прикладі обумовлений внутрішнім конфліктом між вимогами хорошого тону і власними потребами, відсутністю розуміння ситуації та іншими, дискомфортними для особистості факторами. Під конфліктом розуміється усвідомлення необхідності поступитися місцем літній людині і фізіологічне небажання це робити. Відсутність розуміння – це незнання того, чому літні люди їдуть кудись в годину-пік. Людина вважає, що було б всім набагато простіше, якби люди похилого віку скористалися транспортом після того, як інші члени суспільства роз’їдуться по робочих і навчальних місць.

Подібних дрібниць досить багато. Стикаючись з ними повсякденно, людина починає відчувати неприязнь до літнім членам суспільства. В його свідомості формується стійке упередження, забобони.

Про етнічних упереджень

Це поняття не аналогічно расизму, хоча багато в чому схоже з ним. Етнічні упередження – це стійке уявлення про конкретних характеристик, притаманних тієї чи іншої народності.

Наприклад, переконаність у тому, що німці скупі і розважливі, англійці пунктуальні, а євреї хитрі, – це етнічні стереотипи. Найчастіше коріння виникнення подібних уявлень лежать в глибокій старовині і не мають нічого спільного з культурою та традиціями народів. Приміром, ті риси, які європейці приписують євреїв, в землях Закавказзя асоціюються з вірменами. Цей парадокс пояснюється просто. Забобони виникли через заняття, а не з причини національної приналежності. У прикладі з євреями і вірменами коріння забобонів лежать у відношенні людей до торговців, лихварів.

Як формуються стереотипи?

Причини стереотипів криються в особливостях функціональності мозку людини. Іншими словами, стійкі уявлення про що-небудь допомагають людям справлятися з потоками інформації. Це свого роду готова формула судження і оцінки зовнішнього подразника, внутрішня інструкція, що полегшує рішення про те, як потрібно реагувати на що-небудь. То є наявність стереотипів, як і забобонів, – це прояв захисної функції мозку, рятує цей орган від перевантажень.

Стійкі шаблони сприйняття як спочатку формуються в людській свідомості, так і засвоюються ззовні. Перші стереотипи люди засвоюють в ранньому дитинстві, спостерігаючи за життям батьків, спілкуючись з однолітками. Наприклад, ті забобони, які відносяться до категорії сексизму, проникають у мозок саме в дитячі роки.

Формування власних, індивідуальних стереотипів відбувається на підставі особистого, пережитого досвіду. При цьому вони цілком можуть збігатися з шаблонами, властивими більшості людей. Наприклад, якщо людину образив або ж обрахував на ринку, перевагу яким-небудь іншим чином представник конкретної національності, то у індивіда неодмінно складеться упереджене ставлення до всієї громади в цілому. Воно цілком може збігатися із загальними стереотипами сприйняття цієї національності.

Чи можна змінити або зруйнувати шаблони?

Зміна стереотипів – процес тривалий і складний. Основні труднощі у ньому полягають у великому числі протиріч і змінних чинників.

Для того щоб змінити сформовану думку про що-небудь, потрібні:

  • особистий тривалий контакт;
  • самостійне спостереження або отримання інформації;
  • зближення або навіть злиття різних культур;
  • відсутність у самосвідомості відсталості, закритості.

Іншими словами, руйнування стереотипів залежить від бажання конкретної людини, його готовності «відійти у бік» від шаблонів. Зрозуміло, важливу роль як у формуванні, так і в зміні або ж руйнування усталених у суспільстві забобонів відіграють і засоби масової інформації, пропаганда, художні фільми, книги, навчальні програми тощо.