Алан Бредлі, “Копчена оселедець без гірчиці”

Флавія де-Люс

Героїня роману Бредлі “Копчена оселедець без гірчиці” дівчинка Флавія обожнює розслідувати вбивства, які відбуваються в їхньому селі з завидною регулярністю. Кращі її помічники – допитливий розум і вміння аналізувати інформацію. Флавія захоплюється хімією і готова годинами сидіти в лабораторії, яка колись належала її дядькові.

Особливо дівчинка цікавиться отрутами, про які прочитала чимало літератури, і назви начебто аміак, ціанід калію і миш’як, звучать для неї наче музика. В результаті Флавія розкриває злочини набагато раніше інспектора місцевої поліції Хьюїтта. Всього в цикл про маленьку детектива входить дев’ять романів, серед яких і “Копчена оселедець без гірчиці”, третій із серії про пригоди Флавії де Люс.

Що кажуть читачі?

Відірватися від детективів Бредлі, як пишуть читачі у відгуках до “Копченої оселедця без гірчиці” неможливо. Якщо в книгах інших письменників з перших сторінок більш або менш ясно, хто злочинець, тут все не так просто. Сюжет закручений так майстерно й віртуозно, що до останньої глави губишся в здогадках.

Подробиці їх життя сімейства-де-Люс щедро присмачені шпигунськими, історичними та дещо містичними фактами.

Після прочитання руки мимоволі тягнуться до наступного роману, назви яких притягують, немов магніт: “Я вещаю з гробниці”, “Бур’ян, обвивший сумку ката”, “Сендвіч з попелом і фазаном”, “В могилі не небезпечний суд поговору” або “Копчена оселедець без гірчиці”.