Фільм «Романс про закоханих», актори якого стали зірками величезної величини буквально на наступний день після виходу, знімали в далекому 74-му. Тоді критики нещадно критикували його, але глядачами він був оцінений абсолютно щиро і з великою симпатією. Досі залишається актуальною тема кохання, порушена у цій картині. Донині не вщухають суперечки про те, чи права була головна героїня, вийшовши заміж за іншу людину. Але про все поступово.
Сюжетна лінія. Від любові до втрати
Картина «Романс про закоханих», актори якої зіграли дуже проникливо, показує просту, але в той же час драматичну історію про кохання двох молодих людей, розлучених з волі випадку. Як потім виявилося — це сталося назавжди.
А спочатку – вони буквально не чули душі один в одному. Їх серця щодня летіли одне до іншого. Світ навколо них був наповнений яскравими фарбами і сонячним теплом.
Але все це завершилося, коли Сергію Нікітіну (його зіграв Євгеній Киндинов) прийшов час іти в армію. Він відправляється на Далекий Схід служити морським піхотинцем.
Таня (актриса Олена Коренєва) залишається його чекати. Вона пише йому і отримує листи, якими тепер живе, згадуючи їх зустрічі. Сергій, зі свого боку, переносить всі тяготи служби тільки завдяки думкам про свою Танічки, очікуючи їх зустрічі.
Але одного разу на навчаннях відбувається ситуація, яку ніхто не очікував. Сильний вітер, прибережний невелике містечко, жителі якого опинилися в небезпеці, затоплений. Згідно з наказом командування морпіхи поспішають на допомогу постраждалим. Через деякий час ситуація прийшла в норму, людей евакуювали, але БТР, на якому знаходився Сергій, був віднесений у відкрите море. Після того як вщухла буря, знайшли бронетранспортер, який лежав під товщею води на дні.
Очікування та несподіване повернення
Рідні Сергія (мама і брати — їхні зіграли Єлизавета Солодова, Володимир Конкін і Олександр Самойлов) отримали повідомлення про те, що їхній син і брат загинув під час рятувальної операції.
Таня горює довго, важко переживаючи цю звістку. Але все-таки, життя бере своє, і вона виходить заміж за свого друга дитинства — хокеїста Ігоря (актор Олександр Збруєв).
Але незабаром після весілля з’ясовується, що Сергій живий. Тоді їх вижило тільки двоє — він і його товариш прапорщик Соловйов (актор Роман Громадський). Їм довелося перенести місяці життя серед снігової пустелі, де їх по сліду одного разу виявили зовсім випадково мисливці.
Коли Сергій повертається додому, він розуміє, що його Таня тепер — дружина іншого чоловіка.
Фільм «Романс про закоханих», актори якого зіграли справжню життєву трагедію, показав по-справжньому непросту ситуацію, що сталася після повернення головного героя. Як Сергій і Таня впораються з наринули на них спогадами? Не пошкодує Таня про своє заміжжя? Як переживе таке мимовільну зраду Сергій? Всі ці питання кожен глядач може поставити собі сам і сам же постаратися знайти на них відповідь.
Киндинов: від Волгіна до Сергія Нікітіна
У сімдесятих чутки про те, що Андрій Кончаловський починає роботу над чимось незвичайним, поширилися практично моментально. Всі були переконані в тому, що фільм «Романс про закоханих» 1974 року — це буде щось типу «Ромео і Джульєтти», але в сучасних умовах і на радянський лад. Кончаловський довго шукав виконавців головних ролей.
У ролі Сергія він хотів знімати Петра Алейнікова, Майкла Йорка або Альберта Фінні. Зрозуміло, що вони були недоступні. А потім на очі режисерові попався Володимир Конкін, як здається ідеальним для кольорової частини картини, але абсолютно не підходить в якості зрілої людини, навченого горем з другої частини.
Так вже сталося, що молодого актора затвердили на роль брата героя. А головну чоловічу роль зіграв Євгеній Киндинов. Так, він не був ідеальним романтичним красенем з профілем як на рубльовських або рафаэлевских картинах. До того ж спочатку його пробували на роль хокеїста Волгіна. Але в підсумку він зіграв Сергія.
Кіношна «хімія»
Сценарист Євген Григор’єв був в жаху від такого вибору. Але його можна було зрозуміти. На той момент Киндинову було 28, та й виглядав він старше. Дуже важко було повірити, що він зуміє зіграти вісімнадцятирічного хлопця, якого через пару днів заберуть в армію. Ця ситуація була ніби віддзеркаленням ситуації з Конкіним. Але головне питання, яке задавав собі сценарист, був про те, що станеться у Кіндінова на екрані «хімія» з його партнеркою по фільму Оленою Кореневої?
Досі критики і глядачі не можуть прийти до єдиної думки з цього приводу. Одні впевнені, що у кіношних закоханих вийшов цілком цікавий контраст. Інші переконані, що з юних поривів Кореневої та дорослого, серйозного погляду Кіндінова вийшло не дуже вдале поєднання.
Смоктуновський: актор, який умів грати всі
Фільм «Романс про закоханих» тепер неможливо уявити без чудового Інокентія Смоктуновського, який зіграв екзальтованого понад усяку міру Трубача. Актор з’явився на знімальному майданчику зовсім випадково. Адже спочатку на цю роль був затверджений Микола Олялін. Режисерові в ньому подобалося все — обличчя, вилиці, кожен рух. Коли актор виходив у кадр, тримаючи в руках гітару, виходило дуже красиво. Але тільки він відкривав рот і говорив білим віршем, картинка розсипалася на дрібні шматочки.
У повному відчаї режисер звернувся до Смоктуновського за допомогою. А той справді був тим самим, одним з небагатьох акторів, які могли зіграти все. Таким чином, в картині разом інтелігентного красеня з’явився незрозумілий тип, такий собі міський божевільний, схожий на стилягу. Як виявилося надалі, заміна акторів виявилася величезною удачею для фільму.
Співати за головного героя
Неможливо уявити тепер, щоб не було в картині «Романс про закоханих» пісні. Хоча б одного. Адже так належало, виходячи з того, що відбувається на екрані. В цьому допоміг чоловік, так жодного разу і не з’явився на екрані, але багато в чому визначив інтонацію фільму. Отже, “Романс про закоханих”. Олександр Градський, який став композитором фільму, в результаті не тільки писав музику, але і заспівав всі пісні за Кіндінова. Так вже сталося, тому що актор не потрапляв у ноти, і був придуманий хід з його виразною, буквально «говорить» спиною. Його персонаж співає, а глядачі бачать акторську спину. Співав Градський, який потім згадував, як важко йому було потрапляти в міміку Кіндінова, що не вміє співати зовсім.
На самому початку зйомок все не повинно перетворюватися в якусь рок-оперу. Але час показав, що музика з легкістю відвоювала собі місце під сонцем, тобто в рамках картини.
Від ляпаса до нормальних відносин
Так з’явився фільм «Романс про закоханих». Актори свої ролі зіграли гідно. Але треба зупинитися ще на одній відомій актрисі. Мати Тані в цій історії грала Ія Саввіна. У неї був досить складний характер, з яким не всі оточуючі її люди могли миритися.
Так вже сталося, що на зйомках у Кореневої та Кончаловського почався роман. Так, ні до чого привести не могло, тим більше, що різниця у віці в них була значна (16 років), та у режисера нещодавно народилася дитина. Але тоді все тільки розпалювалася.
Хтось навіть жартував тоді, спостерігаючи за всіма перипетіями, що Андрій, виходячи з власних настроїв, складає справжній романс про закоханих. Актори перешіптувалися в кулуарах, але вголос ніхто нічого не говорив. Крім Саввіної. Саме з її вуст на адресу молодої актриси звучали дуже грубі слова. Саме вона, вимовляючи їх, робила вигляд, що не помічає Коренєву, що зайшла в кімнату.
А одного разу вона дала вихід своїм емоціям на знімальному майданчику. У сцені, де мати Тані хлестанула її по щоці, Саввіна зробила це всерйоз, розмахнувшись з усієї сили. Може здатися дивним, але дівчина анітрохи на неї не образилася, подумавши, що раз актриса висловила своє роздратування відкрито, тепер таке ставлення зміниться симпатією. Коренєва виявилася права: минув час і відносини дійсно нормалізувалися.
Цінність — у контрасті
Отже, фільм «Романс про закоханих». Актори зуміли втілити задум сценариста і режисера навіть краще, ніж передбачалося спочатку.
А вийшло це через контрастності історії. В армії головний герой показує себе героєм, рятуючи інших людей. Після того, як йому довелося провести кілька місяців у глухих снігах, він повертається додому й одержує орден. І весь цей час він жив з упевненістю в тому, що повернеться до Тані, вони створять сім’ю.
Але з’ясовується, що його Таня — вже дружина іншої людини. Вона вже якось звикла до сумної думки, що її наречений мертвий. З часом вона виходить заміж за друга дитинства. Тепер вона вже не така, як ще два-три роки тому.
Для Андрія Кончаловського найбільш цінним в цій картині був контраст між першою частиною, повної радості Сергія, і другий, в якій він після розлуки з коханою дівчиною переживає емоційне смерть і раптово виявляється в чорно-білому, засніженому світі дивного спального району. Саме там він і знаходить собі дружину — непогана, але трохи грубувата дівчина. Їй він теж, як і Тані, буде говорити про кохання, але тепер стане кривитися, ніби відчуваючи біль.
В цих відносинах не буде ні пісень, ні віршів. А спільний з дітьми перегляд мультфільму «Ну, постривай!» подібно ходіння босими ногами по вугіллю — адже з Танею вони дуріли, коли грали у Вовка і Зайця.
Сергій був шалено закоханий і відразу втратив свою любов. Але він продовжував жити, тому що саме такі важкі ситуації і є один з елементів дорослішання.
Від чорно-білого до кольорового…
Андрій Кончаловський під час роботи над фільмом попросив Євгенія Григор’єва, автора п’єси, за якою знімали цю картину – «Романс про закоханих», дописати все чорно-білу частину. Удвох вони довго мучилися, намагаючись зрозуміти, як повинна закінчитися ця історія.
Одним з варіантів була зустріч Сергія з Людою (дружиною) і їх дітьми з Танею, її чоловіком і їх немовлям у колясці. Це сталося зовсім випадково, і тепер всі разом вони йшли по вулиці, розмовляючи про життя. «Як справи?» – «Нормально».
Тепер вже все пройшло, охололи всі пристрасті. Життя головних героїв котиться своєю чергою, вони змогли змиритися з ситуацією, що склалася. І все-таки, буденність такого ось кінця здається страшною і абсолютно безвихідною. А Кончаловський щосили шукав якогось очищення для закінчення історії.
Євген Григор’єв і придумав, що в останніх кадрах фільму герой бачить свою дочку, відзначає день народження. І саме ці кадри знову, як і на початку — світлі і кольорові.
