Від чорно-білого до кольорового…
Андрій Кончаловський під час роботи над фільмом попросив Євгенія Григор’єва, автора п’єси, за якою знімали цю картину – «Романс про закоханих», дописати все чорно-білу частину. Удвох вони довго мучилися, намагаючись зрозуміти, як повинна закінчитися ця історія.
Одним з варіантів була зустріч Сергія з Людою (дружиною) і їх дітьми з Танею, її чоловіком і їх немовлям у колясці. Це сталося зовсім випадково, і тепер всі разом вони йшли по вулиці, розмовляючи про життя. «Як справи?» – «Нормально».
Тепер вже все пройшло, охололи всі пристрасті. Життя головних героїв котиться своєю чергою, вони змогли змиритися з ситуацією, що склалася. І все-таки, буденність такого ось кінця здається страшною і абсолютно безвихідною. А Кончаловський щосили шукав якогось очищення для закінчення історії.
Євген Григор’єв і придумав, що в останніх кадрах фільму герой бачить свою дочку, відзначає день народження. І саме ці кадри знову, як і на початку — світлі і кольорові.
