Поговоримо про цінні папери, які вже більше 35 років чекають своєї години. Мова йде про облігації 1982 року. Інша назва, під яким вони відомі, – це ОГВВЗ. Розшифровка – облігації державної внутрішньої виграшної позики, останні в своєму роді, випущені в Радянському Союзі. Чи представляють вони сьогодні цінність? Або ж це звичайний папір? Можна їх обміняти на реальні гроші? Де це можна зробити? На ці та інші запитання відповімо в цій статті.
Що це таке?
Облігація – це одна з різновидів цінних паперів. По своїй суті є борговим документом. Тобто дає право своєму власникові, держателю отримати від емітента (особи, установи, що випустив облігацію) зазначену в папері грошову суму. Вона може бути і дорівнює сумі боргу, і включати в себе відсотки.
У більшості випадків облігації випускають для нагромадження капіталу, який пізніше буде спрямований на реалізацію великомасштабного проекту. Отриманий прибуток у результаті функціонування останнього дозволяє емітенту в майбутньому погасити борг перед власниками.
Хто випускає облігації? Емітентом може виступити як організація, юридична особа, так і держава. В залежності від виду позики такі цінні папери поділяються на такі:
- Зовнішні.
- Внутрішні.
- Відомчі.
Про радянських облігації
Що стосується боргових паперів 1982 року, вони були випущені СРСР для залучення грошових коштів у держскарбниці. Згодом виплати по них були визнані державним боргом Радянського Союзу. Він перейшов до Російської Федерації, що вважається державою-правонаступницею.
Агентом Міністерства фінансів по виплатах за даними облігаціями вважався Ощадбанк. Він відповідав за продаж та купівлю цих цінних паперів, а також за отримання компенсацій за них.
Чому виник інтерес?
Чому ж зріс інтерес громадськості до цінних паперів, випущених десятки років тому? Популярність до них повернулася завдяки діям російського 74-річного пенсіонера, жителя Івановської області Ю. Лобанова.
Чоловік, як і багато громадян колишнього Радянського Союзу, був власником облігацій 1982 року. Однак він почав активно вирішувати питання по отриманню належних засобів у цінних паперів. Спочатку пенсіонер звертався в різні судові інстанції. Але якого-небудь задовільної відповіді не отримав.
В результаті Ю. Лобанов вирішив звернутися за допомогою до Європейського суду з прав людини. Справу було розглянуто і, більш того, вирішено на користь пенсіонера. Облігації 1982 року, наявні у Пд. Лобанова, були оцінені в суму близько 1,5 млн рублів. Вона була виплачена пенсіонеру в якості матеріальної компенсації.
Цей обговорюваний випадок як раз і став причиною інтересу до давно забутим облігаціями.
Скільки було випущено?
Облігації позики 1982 року (інша назва – “брежнєвський позика”) були випущені величезним тиражем. За його об’єму можна було навіть сказати, що це ніби друга валюта держави.
Якихось точних даних щодо того, скільки цінних паперів реалізували, досі немає. Причина неточності – випуск державних облігацій 1982 року збільшився тоді до неконтрольованих розмірів.
Але одне ясно: РОСІЯ, як правонаступниця СРСР, повинна була виплатити своїм громадянам по цих цінних паперів величезний борг.
На кого вони оформлялися?
Виграшні облігації 1982 року друкувалися для одноосібного володіння громадянами. Припускали щорічний дохід в 3%. Було випущено три номіналу облігацій – 25, 50 і 100 рублів.
Купуючи їх, громадяни не розраховували отримати хороший прибуток. Не всі можуть назвати таку позику грошових коштів державі добровільним. Радянського Союзу в той момент лише потрібно отримати певну грошову суму від населення.
Як і припускали багато, виплати за облігаціями затягнулися на невизначений термін. Не було точної інформації з приводу того, скільки коштує цінний папір в цей період, на яку величину зросте її вартість через певний відрізок часу. Якщо громадяни повертали облігації, вони отримували за них грошові кошти в розмірі менше номіналу.
Ось тому отримувати виплати за облігаціями внутрішньої позики 1982 року люди не поспішали. Чому у багатьох ці папери “дочекалися” розвалу Радянського Союзу.
Після того, як СРСР розпався
Після розпаду СРСР власники облігацій виграшної позики 1982 року опинилися в невизначеному становищі. Держава, яке повинно було повернути їм гроші з цінних паперів, перестало існувати.
Але в 1992 році РФ запропонувала громадянам продати свої облігації 1982 року. Деякі скористалися цією пропозицією: ціна була символічною (в перекладі вже на нові гроші) навіть в порівнянні з номіналом. Не кажучи про те, що кожен рік, за умовами позики, на цю суму повинні були нараховуватися відсотки.
Наприклад, 100-рублева (за радянським грошей) облігація купувалася за ціною 160 рублів новими російськими грошима. Тому більшість власників паперів не скористалися цією пропозицією.
Обмін на російські облігації
Докладніше розберемо ситуацію 1992 р. Тоді стартував обмін радянських облігацій 1982 року на аналогічні цінні папери вже російського позики. Таким чином, з 1 жовтня 1992 року у власників облігацій було два варіанти:
- Отримати за свої радянські облігації невеликі, але гроші. Як ми вже згадували, 100-рублева облігація 1982 року оцінювалася в 160 російських рублів.
- Обміняти радянські облігації на подібні цінні папери російського позики 1992 року.
Всі необхідні операції тоді проводилися у відділеннях Ощадбанку. Ця ж банківська організація спільно із засобами масової інформації інформувала населення про хід процесу.
Викуп боргових цінних паперів Радянського Союзу 1982 року випуску повністю припинився 31 грудня 1994 року. Але до того терміну далеко не всі громадяни визначилися, що робити зі своїми облігаціями. У багатьох вони залишилися лежати вдома.
Законодавчий акт 1995 року
Знову згадали про облігації внутрішньої виграшної позики 1982 року в 1995 році. Причина тому – законодавчий акт, підписаний президентом. Він був присвячений обов’язковості матеріальної компенсації за всі заощадження колишнім громадянам Радянського Союзу. В акті було уточнення: компенсувалися не тільки банківські вклади, але також і втрачений дохід за цінними паперами.
Згідно з цим законом, внутрішні державні облігації 1982 року переводили в “боргові рублі”. Державні фахівці оцінювали їх вартість згідно нової російської валюті, проводили підрахунки, щоб ціна облігації не “згоріла” після інфляції.
Виплати з цінних паперів 1982 року проводило держава. Але знову далеко не всі громадяни вирішили скористатися новим пропозиціям. Справа була у величині грошової компенсації:
- Максимальна виплата за облігаціями для звичайних вкладників – 10 тисяч рублів.
- Максимальна виплата за облігаціями для ветеранів Великої Вітчизняної – 50 тисяч рублів.
Після деномінації
Ситуація з облігаціями російського позики 1992 року ускладнилася тим, що, що 1.01.1998 відбулася деномінація рубля. Відповідно, номінал цих цінних паперів був перерахований відповідно до цієї для того часу динамікою цін.
У результаті стало актуальним таке співвідношення:
- Номінал 500 рублів 50 копійок.
- Номінал 1000 рублів – 1 рубль.
- Номінал 10 0000 рублів – 10 рублів.
Міністерство фінансів визначило, що на даних умовах облігації викуповувалися у населення до 1.10.2004. Потім цей період був продовжений до 25 грудня 2005-го. Це визначав ФЗ № 173 (2004).
Останні зразки облігацій російського позики 1992 року були викуплені державою в грудні 2005 року. На сьогоднішній момент викуп цінних паперів РФ припинено.
Як йдуть справи в поточному році?
Облігації СРСР 1982 року досі продовжують зберігатися у колишніх громадян Радянського Союзу. Але чи мають вони якусь цінність для своїх власників на сьогоднішній день?
Сьогодні отримати виплати по облігаціях від державної структури вже неможливо. Держава не займається цим питанням.
Єдиний вихід для власників облігацій – звернутися в приватні компанії, що спеціалізуються на купівлі і продажу різних цінних паперів. Однак радянські облігації на сучасному фондовому ринку не котируються. Можливо знайти покупця, що придбає лише за символічною ціною, яка навіть нижче оригіналу (25, 50, 100 рублів) на радянських грошах. Як показує практика, за свої облігації 1982 року громадянин сьогодні не отримає більше 500 сучасних російських рублів.
У мережі можна знайти інформацію про корпорації АСБ (Агентство по страховим внескам). Зокрема, є такі дані:
- Купівля облігацій номіналу 100 рублів за 49 тисяч сучасних російських рублів.
- Купівля облігацій номіналу 50 рублів за 25 тисяч сучасних російських рублів.
Однак подібна інформація не є офіційною та перевіреною. Найбільше вона схожа на звичайну газетну “качку”.
У власників радянських облігацій є і ще один вихід – залишити свої цінні папери у “режимі очікування” до тих часів, коли за них не буде запропонований реальний викуп. Для такого рішення є дві підстави:
- Погашення за даними державними облігаціями не має терміну давності. Тобто, по суті, вони не звернуться в звичайні папірці навіть через 100 років.
- ФЗ №162 допускає, що ці радянські облігації в майбутньому можуть бути переведені в групу цільових боргових зобов’язань РФ.
На даний же момент реальні виплати отримати неможливо. Лише символічні. Тому є сенс продати таку облігацію за певну плату колекціонерові.
Доля заощаджень громадян
З приводу заощаджень дореформених колишніх радянських і нині російських громадян збиралася спецкомісія Мінфіну. В ході обговорень було встановлено наступне:
- Внутрішній держборг СРСР не звернеться в майбутньому в які-небудь цінні папери. Інакше його виплата загрожує важкими наслідками для вітчизняного держбюджету.
- Компенсації за дореформеними заощаджень громадян будуть виплачуватися до 25 грудня 2020 року. Це стосується радянських вкладів в Ощадбанку, перерахувань в “Росгосстрах”, сертифікатів того ж Ощадбанку, казначейських зобов’язань РСФРР і СРСР.
- Зобов’язання за облігаціями 1982 року було визначено, як повністю виконані. Це питання державою закритий.
Підсумувавши все вищесказане, можна сказати, що сьогодні отримати реальні гроші за свої облігації 1982 року нереально. Теоретично є надія, що це стане можливим у майбутньому, адже дані цінні папери безстрокові. Шанс обміняти ці облігації на готівку був у населення в 1992-1994 рр. Тоді ж можна було зробити обмін на облігації російського позики 1992 року, виплати за яким здійснювалися до кінця 2005 року.
