«Супермашина» – саме таку характеристику дають багато власників своєму стильному німецькому сталевого коня. Розчарувань не настає навіть через десятиліття багаторічних дружніх взаємин господаря з транспортним засобом. Читаючи відгуки, диву даєшся, з чим тільки не доводиться зіштовхуватись агрегату, усюди він буквально виходить сухим з води. Відомий випадок, коли автомобіліст заїхав у болото, просидів всередині авто до бруду і воді, а через 12 годин машина завелася так просто, наче недавно зійшла з конвеєрної стрічки. Чудеса, та й тільки, адже руку доклали талановиті розробники! Мало хто знає, з чого почалася історія “Опеля”. Дізнатися про неї корисно для вирішили зробити покупку. Цікаво проаналізувати інформацію, зрозуміти, за що ж така любов до цього залізного стиляге.
Історичні віхи знаменитого концерну
З виробництва швейних машинок стартувала історія “Опеля” в 1862 році. Адам Опель народився в простій фермерській сім’ї, з дитинства тягнувся до пізнання механіки. Батько відправив його навчатися в коледж на коваля. Слухняний син п’ять років старанно осягав ази ремесла. Повернувшись у рідне селище, Адам самостійно змайстрував машину для шиття, а через рік заснував фабрику. Пізніше, у 1886 році, власник вирішив заснувати лінію виготовлення велосипедів.
У 1899 році керівництво заводу знайомиться з талановитим автоконструктором. Вони відкривають спільне виробництво транспортних засобів. Через рік співпраці прийшов кінець, син Адама підписує контракт з А. Дарраком, виробником двигунів, а історія “Опеля” триває під маркою Opel Darracq.
У 1895 Адам помер, випустивши двотисячний велосипед. Він так і не пізнав нюансів автомобільного справи, а історію “Опеля” продовжили його сини. Минуло 25 років з відкриття дверей компанії. У підсумку вона дійшла до міжнародного рівня випуску швейного обладнання, постачання якого здійснювалися в США. Марка стала впізнаваною в Індії, Європі, Росії.
Подальший розвиток
Виробництво з Darraq було зупинено в 1907 році, але на цьому історія моделей «Опель» не закінчилася. Через два роки вийшов у світ «докторський» автомобіль, відомий під маркою Doktorwagen. Вартість його була чотири тисячі марок, і це був крок назустріч соціальної політики концерну, роблячи транспорт більш доступним для широких верств населення.
Справжня біда підступно чекала фабрику. У 1911-му в пожежі обладнання майстерень було знищено. На цьому швейне виробництво закінчило свій вік, залишивши в пам’яті та історії моделей «Опель» приємні спогади про успіх. В той час керівники не припускали, яка величезна популярність чекає завод в перспективі. Відбулося перезавантаження виробничої лінії: налагодився випуск вело – та автотранспорту.
Заглядаючи в документи з історії створення «Опеля», а конкретно в папери 1914 року, неважко зрозуміти, що справи у автоконцерну йшли в гору. Підтвердженням цього факту є популярність компанії, робітники в якої працюють за 55 годин на тиждень за зарплату близько 40 пфенігів за годину. Opel стає лідером по створенню машин у Німеччині. В цей період вперше беруть на роботу представниць жіночої статі, активно включаються в робочий процес. Через десяток років концерн витрачає один мільйон золотих німецьких марок на закупівлю нового обладнання і вперше в Німеччині організовує складальне виробництво.
Після війни
Військові роки негативно позначалися на технологіях, нічого не залишалося, як укласти вигідні угоди з General Motors. Плідна співпраця вилилася в успішне представлення спільного дітища. В 1935 році з конвеєра сходить серійна модель «Олімпія» з кузовом, поєднаним з рамою зі сталі. Підсумок – це найбільший творець автотранспорту Європи. Через два роки велосипедні цеху закриваються назавжди.
Знаменитий «Опель-Блітц»
Найвідоміший вантажівка світу, ексклюзив в історії марки «Опель», який був затребуваний у військовий період, викликав страшний інтерес, коли був здобутий радянськими солдатами в якості трофея. Про таких версіях співвітчизникам доводилося тільки мріяти. Виріб радувало власників великою витривалістю. Країна потребувала зручних машинах, і основним завданням конструкторів було її створення для покращення життя в державі. Створювалася вона для народу. Рейх покладав на концерн величезні надії. І вони багато в чому були виправдані. У 1940-му стартували продажі вантажівок зі здатністю розігнатися до 85 км/год. Але з російської брудом і морозами їм було важко справлятися. Транспорт потопала в багнюці, відмовляючись рухатися з місця взимку. Надалі авто експлуатувалось в німецькій армії, перевозячи зброю, піхотинців, вантажі різного призначення. Що далі?
Сила німецьких вантажних авто
З 1942 по 1944 рік автоконцерн удосконалив серце автотранспорту, використовуючи повнопривідне шасі, виготовляючи вантажівки з гусеничною ланцюгом. Експерти автопрому вважають цей агрегат найбільш вдалим з вантажної колекції. Враховуючи масу в 6 000 кг, він міг нагнати швидкість до 40 тисяч км. Ці модифікації вже мали полегшені мотори, змінилася в кращу сторону гусениця. Який же сучасний модельний ряд?
«Опель-Астра» і його сходження на олімп
Седани для російських водіїв – так можна охарактеризувати ці транспортні засоби. Задня частина дещо нагадує BMW. Конструктори використовують колісну базу від хетчбека. Історія «Опеля-Астра» почалася з випуску моделей під маркуванням F. Це колекція c двигуном на вибір і з двома типами КПП, яка дозволяє зробити вибір автолюбителям, враховуючи їх фінансові можливості.
В історії «Опеля-Астра» зустрічаються, крім вищевказаних модифікацій, універсали і спорткари. Машина зручна, комфортна. Непогане відміну від інших варіацій – місткий багажник. На ній добре подорожувати, беручи з собою вантаж. Інтер’єр досить скромний, але він орієнтований на практичну людини, яка не женеться за дизайном і одночасно цінує затишок, якість матеріалів. Ціна авто на механіці стартує від 650 тисяч рублів.
У форматі седана люди відчувають себе безпечно, оскільки спереду пасажир захищений від удару непоганими параметрами капотного простору, ззаду багажником, чого не сказати про хетчбеках. У 1997 році виходить у світ варіація G в повністю перетвореному вигляді. Покращена ходова, эргодинамика, стиль – все абсолютно нове. У 2003 році вийшло вже третє покоління з маркуванням Н, яке і досі користується великим попитом. Незабаром цю лінійку доповнила Astra GTC, в 2018 закінчила епопею свого ходи по ринку. Автомарки в перший раз в історії моделей «Опель-Астра» здобула перемогу, отримавши нагороду «Золотий клаксон» в 2010 році. Що ще дивує корифей автобізнесу?
Opel Vectra: як розвивалася інженерна думка
Альтернативний конструктивний крок зробили інженери в 1988-му, намагаючись замінити «Аскону». Робітники заводів Німеччини, Іспанії, бельгійських мануфактур посилено працювали над створенням, пропонуючи гамму силових агрегатів. У 1992 року дволітровий турбодвигун в 204 л. с. був виставлений на споживчий суд. Працював агрегат на дизелі, на четырехступенчатом автоматі, механічною КПП.
У рестайлінг емблема перемістилася на решітку радіатора, надаючи впізнаваності бренду. В такому вигляді вона дійшла до 1995 року. Наступний етап в історії «Опеля» – «Вектра», яка дозволила збільшити показники потужності, динаміки. Проектувальникам вдалося це зробити, доповнивши лінійку хетчбеків і седанів універсальної кузовний комплектацією. Тут вже в хід йшли 4-циліндрові рухові конструкції на бензині. Турбодизелі також використовувалися з об’ємом до 2,2 або 1,7 літра. Конгломерат налагодив співпрацю з фірмою Irmscher, що вилилося в появу версій «i500», «i30». Тираж був обмежений.
Початок нульових охарактеризувалося новими зв’язками, в тому числі з російським автопромом: в Єлабузі заснували цех по збірці. Вийшло третє дітище великої колекції з більш солідним і презентабельним виглядом порівняно з побратимами попереднього ряду. Це дорогий бізнес-рівень зі збільшеною колісною базою. Сила моторів підвищена до 155 к. с. завдяки безпосереднього вприскування пального. Атмосферник замінили на австралійський силовий агрегат Holden. Промисловість, що випускала цю продукцію, знала комплектації з механікою, коробками-автоматами, роботом Easytronic, бесступенчатыми варіаторами. 2009-й став завершальним етапом літописі іномарок.
Яскравий дебют і завісу Frontera
Прем’єра з успіхом пройшла в 1991 році в столиці Швейцарії. Музою для творчості техніків над проектом став японський джип Isuzu Rodeo. Вийшов цікавий європеїзований імідж. Коригування внесли виключно в моторну частину. Японські цеху готували трансмісію, німецькі автомеханіки збирали двигуни, хоча також можна зустріти італійську, англійську компонування.
У першій серії історія «Опеля-Фронтера» розвивалася за сценарієм двох кузовних видів: трьохдверного короткого і довгого п’ятидверного. Місткість моторів сягала від 2,2 літра на бензині до 2,5 в дизелі. Функціонал тримався на передніх дискових, механізмах задніх барабанних гальм.
Про рестайлінговому форматі заговорили в 1995-м. В підвісці відбулася заміна ресор, нижня стулка на задніх дверцятах стала відкриватися в бік, багажне колесо перемістилася сюди, звільняючи місце в багажному відділенні. Апарат виявився надійним і з гарним оглядом. Непогано проявив технічні здібності механічна КПП. Недоліком стало недешеве техобслуговування, «апетит» на масло, доводиться постійно тримати під контролем рівень мастильної рідини.
Минуло три роки, оновлення торкнулися зовнішнього дизайну, з’явилося друге покоління. Корекція помітно додала елегантною атмосфери у вогні ззаду, передній бампер придбав агресивний характер, на боковинах кузова красувалися підштампування. Колісні арки позашляховика виділяються. Не відстав від модних тенденцій виробник в плані комбінування габаритних ліхтарів ззаду з салонними вентиляторними дефлекторами. Мода оформлення джипів тяжіє у світовій практиці до таких видозмін.
Поповнення чекало моторне сімейство: ДВЗ на бензиновому паливі з об’ємом 3,2 л, дизельний 2,2-літровий бензиновий з прямим уприскуванням. Порівняльний аналіз виявив, що ця серія краще справляється з дорожніми умовами, ніж колишня Frontera, легко долаючи кілометри бездоріжжя. Гальмівна система дискова. Шуму в салоні не відчувалося за рахунок впровадження нових силових вузлів, кращої аеродинаміки, звукоізоляції. Повнорозмірні подушки безпеки, преднатяжители ременів забезпечують високий відсоток захищеності. На кріслах додалися підголівники для пасажирів на задніх сидіннях. Їх можна регулювати по висоті. Значний багажник об’ємом 520 літрів не може не радувати. Складаючи крісла, є шанс збільшити простір. Вагомим аргументом на користь покупки цієї марки стала розробка в 1999 році системи ABS.
У 2001 році напередодні Олімпійських міжнародних ігор в Австралії відкрилася нова лінія виробництва – Frontera Olympus. Завершила кар’єру Vectra в 2003 році. Що ще виставлено на авторинку?
Народження OPEL Corsa
Вперше дебютував в 1982 році у вигляді седана, хетчбека. Трирічний ювілей в історії моделі “Опель-Корса” справив появою п’ятидверного хетчбека. Друга серія вийшла в 1995-му, зберігши дизайн, пластмасову окантовку колісних ніш. Шифрується марка під різними найменуваннями: бразильці її знають як Chevrolet Corsa, мексиканці – Chevrolet Chevy, японці – Opel Vita. За одинадцятирічний період продажі склали 6 мільйонів цих засобів пересування. У нульових третє покоління постало перед автомобілістами з оцинкованим кузовом, 12-річною гарантією від наскрізної корозії. Руховий ряд рестайла задовольнив суворим європейським нормам по вихлопам.
Яскрава подія сталося в історії “Опеля-Корса”. Німецький автоклуб присвоїв автомарке звання «Автомобіль десятиліття», оскільки той тричі займав лідируючі позиції по екологічності та економічної складової. Реконструкція відбулася в 2003-му, залишивши незмінною передню частину, повністю змінивши моторну лінійку. Придумали систему ESP, опцію «проведи мене додому» в серії Vectra C. У 2006-му відбувся прем’єрний показ четвертого сімейства у столиці Великобританії, вразивши всіх спортивністю. Збирають його в Іспанії та Німеччині. Є і п’яте покоління, виробництво якого почалося в 2014.
Удосконалення трансмісії, шасі і лінійки двигунів дозволило досягти принципово нових характеристик для автомобіля свого класу. Всі технічні характеристики моделі п’ятого покоління показали відмінні показники комфортності і точності управління. Оновлений просторий салон з високоякісними матеріалами обробки, кращою на ринку інформаційно-розважальною системою і комплектом електронних помічників відкрили водієві нову еру автомобілів Opel.
Zafira – вдалий початок і продовження
По-новому заграла марка в 2016 році. Дивна і цікава історія моделі «Опель-Зафіра», зародження якої почалося в 1999-м. До 2005 року, коли з’явилася друга «гілка» мінівенів, з маневреністю седанів C-класу, адекватним паливним витратою, це було авто, що базувалася на платформі «Айстри». Двигун міг працювати на бензиновому, газовому пальному. Поставки йшли по всьому світу, в тому числі в російські автосалони.
З 2005 по 2014 рік працівники готували друге покоління з характерними рестайлингами, поліпшеними технічними здібностями, форсованим двигуном у 240 л. с. Третє покоління оснащувалося турбомотором. Трансмісії стали шестиступінчастими, споживачі могли вибрати семимісні моделі. Європейська промисловість перестала виробляти мінівени в 2011 році, продовжували виконувати ці завдання в стінах російських і польських мануфактур. У 2012 році Росія внесла лепту в історію «Опеля-Зафіра». Калінінградський автопром збирав «Турер», пропонуючи його людям за ціною від 800 тисяч рублів. Сьогодні модель дуже популярна на ринках уживаних авто. Невибагливі у догляді, сервісі, вічно молоді по зовнішності, вони влаштовують багатодітні родини, людей, зайнятих у діловій сфері. В автомобільній середовищі побутує думка, що Zafira незабаром припинить своє існування за ініціативою німців. Змінюється епоха, обдаровуючи новими можливостями. Зростають вимоги, людина бажає їздити на модних кросоверах.
Діри виробника або вина водія?
Незважаючи на всі старання інженерів-розробників, страждають АКПП, стійки стабілізаторів і інші вузли. Багато чого залежить від самого водія, адже творець не дарма до свого дітища пропонує в комплекті з інструкцією, де прописані регламенти ТЕ, профоглядів. Агресивної їзди не витримує жоден засіб, незалежно від марки, країни-виробника. Погані дорожні умови, часові стоянки в пробках, необережне користування – дещиця причин, що змушують заїжджати на ремонт. За витратами палива – у кожного водія це персональна цифра: одним вистачає по місту 4 літрів, іншим потрібно 14. За відгуками автовласників перші 100 тисяч кілометрів не виникає жодних проблем з експлуатацією. Сівши за кермо авто зі знаменитим логотипом, навряд чи господар захоче випробувати інші варіанти. Більшість відгуків характеризує марку з позитивного боку, а проблеми виникають в залежності від різних умов, але на виробника нарікань менше всього.
