Книги Алана Бредлі написані легко, цікаво, зрозуміло. Хороші добротні романи в стилі класичного сільського детектива знайомлять читачів з героїнею Флавієй де-Люс, якій вдається розплутувати найзагадковіші злочини. Одна з серії книг про юного детектива – “Копчена оселедець без гірчиці”. Про неї і піде мова в цій статті.
Трохи про автора
Канадський письменник і сценарист А. Бредлі з’явився на світ у 1938 році в Торонто. Освіту здобув у сфері радіоелектроніки. Працював на теле-і радіостанціях Онтаріо. Багато років викладав на курсах сценарної майстерності і телевиробництва, читав і писав оповідання для дітей. Алан Бредлі – один із засновників товариства “Журнал Саскатауна”, що досліджує листи Шерлока Холмса.
У 1994 році Алан вийшов на пенсію, активно зайнявся літературною діяльністю і створив незабутній персонаж, юну сыщицу Флавіа, стала героїнею цілої серії книг, у тому числі й роману “Копчена оселедець без гірчиці”, з коротким змістом якої можна ознайомитися нижче.
Творчість письменника
Перший із серії романів про юного детектива Флавії де Люс вийшов у 2007 році – “Солодкість на скоринці пирога”. Автор був відзначений кількома преміями за кращий дебютний роман, що привернуло увагу широкого кола читачів до творчості Бредлі. Роман був перекладений та виданий в 30 країнах світу. Потім пішли нові історії про пригоди Флавії, і героїня романів після четвертої книги “О, я від примар хвора” номінована на премію Артура Елліса в 2012 році. Так хто ж така Флавія де Люс?
Головні персонажі
Події в романах Бредлі, в тому числі і книги “Копчена оселедець без гірчиці”, розгортаються в 50-ті післявоєнні роки минулого століття. Юна 11-річна детектив Флавія – представниця давнього аристократичного роду. Живе в маєтку “Букшоу” з батьком, полковником де Люсом, та сестрами – Офелією і Дафной. У сімейства-де-Люс фінансові проблеми, і в будь-який час їх фамільний особняк може піти з молотка.
Для Флавії ця думка просто нестерпна, адже вона дуже любить свій старий будинок з вицвілими килимами і висохлими шпалерами.
Флавія втратила матір, коли була зовсім маленькою. Гарріет де Люс загинула в Гімалаях. Дівчинка і зовні, і внутрішньо – копія матері. Туга по матері, співчуття до батька, байдужість і цькування з боку сестер роблять Флавіа дуже вразливою, і в голові у неї діється неймовірне.
Флавія де-Люс
Героїня роману Бредлі “Копчена оселедець без гірчиці” дівчинка Флавія обожнює розслідувати вбивства, які відбуваються в їхньому селі з завидною регулярністю. Кращі її помічники – допитливий розум і вміння аналізувати інформацію. Флавія захоплюється хімією і готова годинами сидіти в лабораторії, яка колись належала її дядькові.
Особливо дівчинка цікавиться отрутами, про які прочитала чимало літератури, і назви начебто аміак, ціанід калію і миш’як, звучать для неї наче музика. В результаті Флавія розкриває злочини набагато раніше інспектора місцевої поліції Хьюїтта. Всього в цикл про маленьку детектива входить дев’ять романів, серед яких і “Копчена оселедець без гірчиці”, третій із серії про пригоди Флавії де Люс.
Що кажуть читачі?
Відірватися від детективів Бредлі, як пишуть читачі у відгуках до “Копченої оселедця без гірчиці” неможливо. Якщо в книгах інших письменників з перших сторінок більш або менш ясно, хто злочинець, тут все не так просто. Сюжет закручений так майстерно й віртуозно, що до останньої глави губишся в здогадках.
Подробиці їх життя сімейства-де-Люс щедро присмачені шпигунськими, історичними та дещо містичними фактами.
Після прочитання руки мимоволі тягнуться до наступного роману, назви яких притягують, немов магніт: “Я вещаю з гробниці”, “Бур’ян, обвивший сумку ката”, “Сендвіч з попелом і фазаном”, “В могилі не небезпечний суд поговору” або “Копчена оселедець без гірчиці”.
Знайомство з циганкою
Починається роман “Копчена оселедець без гірчиці” зі знайомства з головною героїнею Флавієй. Під час церковного свята вона зайшла до намету до циганці, та напророкувала їй, що мати Флавії зараз в холодному місці і чекає допомоги. Дівчинка від несподіванки схопилася і перекинула свічку. Вогонь вмить поглинула циганське шатро.
Пастор попросив дівчинку віднести лимонад циганку, якій надали допомогу. І Флавія, відчуваючи провину перед нею, запросила її пожити в їх маєтку. Циганка розповіла, що колись вони з чоловіком зупинялися там, але їх прогнав “високий, худий чоловік”. У її чоловіка тоді не витримало серце, і він помер. А пані з того маєтку циганка запам’ятала добре – дівчинка на неї дуже схожа.
В циганській кибитці вони дісталися до маєтку де Люсов. Стара жінка була хвора і Флавія, нарвавши бузини, розвела вогнище, щоб закип’ятити для неї чай. Але циганка, почувши про бузину, впустила з рук чашку, і в жаху закричала, що тепер вони всі мертві.
Сімейство де-Люс
Флавія відправилася додому. Відчула, що дуже голодна, і увійшла на кухню. Тут на неї накинули мішок і кудись понесли. Дівчинка розуміла, що крім її сестер, так ніхто не буде жартувати. З приходом батька всі заспокоїлися. Батько повідомив їм, що можливо будинок їх скоро заберуть, так як він належить їх матері, а заповіт вона не залишила. Так, роздумуючи про їх нелегкій фінансовому становищі, Флавія заснула.
Прокинувшись в три години ночі, вона згадала про циганці і відправилася в Огорожу. Проходячи повз кухні, вона відчула сильний запах риби і зустрілася з неробою Руки, забрався в їх будинок. Флавія випровадила його і пішла в Огорожу. Увійшовши в кибитку, вона відчула нестерпний запах риби і виявила циганку, яка лежить у калюжі крові. Флавія помчала за доктором. Циганка була ще жива, доктор відвіз її в лікарню і викликав поліцію.
Ще одна смерть
Флавія почала власне розслідування. Після того як поліцейські поїхали, вона увійшла в фургон циганки і побачила там сплячу дівчину. Почувши шум, та схопилася і ледь не прикінчила Флавіа. Напала на неї дівчина виявилася внучкою циганки. Почувши від поліції про нещастя, вона приїхала з Лондона. Флавія сказала, що Порслин небезпечно залишатися тут і запросила до себе додому.
Незабаром Порслин відвідала бабусю в лікарні і звинуватила Флавіа в тому, що це вона напала на циганку. Але неприємності на цьому не закінчилися. Флавія виявила труп Руки, що висить на статуї біля фонтану. Інспектор Хьюітт поговорив з юною сищіцей і порадив батькові наглядати за донькою. Флавіа це не зупинило. Піднявшись на сидіння своєї вірної “Гледіс”, дівчинка вирушила на пошуки матері Руки.
Зустріч з Харієт
Флавія думала зустріти згасаюче жінку і не очікувала, що матір’ю цього неробу Руки виявиться таке прекрасне створіння як Ваннета Хейрвуд. Жінка була не тільки чула про сім’ю де-Люс, але і була з ними добре знайома. У своїй студії художниця повернула один з полотен до дівчинки, і Флавія завмерла на місці – на неї дивилася Харієт. Вона сиділа на підвіконні в їх будинку, поруч грала семирічна Офелія, маленька Дафна водила пальчиком по книзі. Гарріет з ніжністю дивилася на згорток у своїх руках дитину, загорнутого в пишні мережива. Це була Флавія.
Ваннета розповіла, що Харієт заплатила за цю картину і хотіла зробити подарунок своєму чоловікові, але не встигла. І багато років полотно так і стояв в її студії. В пориві почуттів Флавія хотіла забрати портрет, але зупинилася, згадавши, що її батько досі не оговтався після загибелі дружини. Дівчинка попрощалася з Ваннетой і, вийшовши в коридор, не забула зауважити, що вербові лозини, з яких плете кошики служниця Урсула, обробляють речовиною з сильним запахом риби.
Юна детектив
Поліція проводила розслідування і поруч з циганським фургоном виявила труп немовляти, що пролежав у землі кілька років. Флавія у що б не сталор вирішила розгадати цю низку жахливих злочинів, але її розслідування вирішив припинити батько і строго-настрого заборонив Флавії виходити з дому. Невтомна детектив ще затемна вилізла у вікно і мчав на велосипеді, “вірною Гледіс”, на пошук нових свідків.
Як завжди, цікавою Гледіс вдалося розплутати ці злочини раніше інспектора Хьюїтта. Крім роману “Копчена оселедець без гірчиці”, Алан Бредлі написав ще вісім захоплюючих історій про Флавії де-Люс, маленької детектива, якої блискуче вдається розкривати найскладніші злочину.
