В кінці служби
Великий полководець і флотоводець 18 століття в 1798 році імператором Павлом I був призначений командувачем російської ескадрою, яка діяла в Середземному морі. Його завдання полягало в оволодінні Іонічними островами, блокування в Єгипті французької армії, а також порушення стабільної комунікації. Також Ушакову належало сприяти англійської контр-адміралу Нельсону при взятті острова Мальта у складі антифранцузької коаліції.
В цьому поході Ушаков проявив себе не тільки як вправний флотоводець, але і як умілий політик і державний діяч. Наприклад, при створенні грецької Республіки Семи Островів, яка фактично перебувала під протекторатом Туреччини і Росії.
У 1799 році був проведений в адмірали, незабаром після цього повернувся в Севастополь. В останні роки служби командував Балтійським гребним флотом, керував флотськими командами, які базувалися в Санкт-Петербурзі.
У відставку пішов у 1807-м. Через три роки остаточно покинув столицю, оселившись в невеликому селі Олексіївка на території Тамбовської губернії. Коли почалася Вітчизняна війна, був обраний начальником місцевого ополчення, але через хворобу був змушений відмовитися від цієї посади. Відомо, що в останні роки життя більшу частину часу присвячував молитві, поруч з селом перебував Санаксарський монастир.
Помер у 1817 році у власному маєтку в віці 72 років.
