Чим характеризується розмовна мова
У розмові нерідко зустрічаються просторіччя, які використовуються частково для експресивній забарвлення, частково – внаслідок недостатньої освіченості мовця. Використання таких слів і виразів зустрічається в одиничному вигляді, для створення колориту в оповіданні. Характерна така мова для жанру стендап, в якому думки виступаючого не приглажены, переносяться «як є» і тому рясніють просторечиями: вертаться, брехня в зад, мирного, ща як дам, ваще вже, прикинь, отетеріти, нафіг, баньки вилупив, покеда.
Інша справа вульгаризми. Вульгарна мова зображує речі і явища в негативному, зневажливому світлі. Приклади вульгаризмів: бидло, гопота, вівця, коза, чмо, лох, остаканитись, спиногрызы, телиця, відслюнявити, башли. Нерідко до них вдаються з метою образити людину, чинити на нього моральний тиск.
Такий просторечный вульгаризм, як «жерти», дуже поширений. Цікаво, що в німецькій мові це слово застосовне тільки до тварин і вважається літературним.
