Коли письменник вживає нелітературні вираження
Михайло Зощенко в оповіданнях часто використовував нелитературную мова. Він переносив слова з вулиць, вкладаючи їх в уста своїх персонажів. Коли у творі є текст від третьої особи, він не використає вульгаризми.
Слова представників інтелігенції підібрані ним у дусі часу: поряд зі звичними оборотами промови присутні канцеляризми. У той час грамотні люди були вихідцями з середовища міщан, які до революції служили клерками або конторщиками. Старорежимна інтелігенція покинула країну, забравши з собою і розмовну мову. А нова ще не навчилася витонченому мистецтву салонної бесіди. Приклади виразів його персонажів: порушує заворушення, тваринна безсловесна, хучь плач, мордоворот, отака фря, ні мур-мур, волочусь, що щука, буржуй нерезаный, у роті зуб блищить, ваньку валяє, на ем, конфузиться докушивать, не дозволяє обіймати, досить свинство з вашого боку, не ездют.
Коли письменника запитували, для чого він перекручує російську мову, він відповідав, що між літературою і людьми з вулиці колосальний розрив, і він вважає своїм обов’язком хоча б тимчасово заповнити його.
