Мечник – це хто? Значення слова

Російську лексику умовно можна розділити на два пласти: запозичені слова і споконвічно російські слова. До другої групи належить слово “мечник”, яке має декілька значень.

Історія

Слово “мечник” в історичному плані мало кілька значень, обидва сенсу зараз можна вважати застарілими, проте одне з них вийшло з ужитку набагато раніше. Мечник – це один з придворних чинів у деяких країнах, у тому числі і в Стародавній Русі.

  • Мечником в Стародавній Русі називали людину, яка мала двірський чин руських князів, іноді так звали деяких з дружинників. Основним його обов’язком було здійснення судової влади: він зобов’язаний був бути присутнім на випробуванні залізом, за це міг отримати грошову винагороду. У його обов’язки також входило наступне: мечник, що належав безпосередньо князю, міг бути відправлений з дипломатичним посланням до іншим руським князям, він також здійснював збір данини у княжих володіннях. Однак деякі історики заперечують інформацію про те, що на війні був присутній мечник, вони називають цієї людини “мечеюноша”, наполягаючи на тому, що саме його посилали з дипломатичною місією, а не мечника. У Новгороді чин цей називався “Великомечник”.

  • У Речі Посполитої (у державі, припинив своє існування в 1795 році) мечник – це людина, який був зобов’язаний носити королівський меч, що був знаком влади монарха. Також існувало ще два мечника: коронний і литовський. Вони були чиновниками з судочинства військ. Примітно, що свою діяльність вони здійснювали лише під час перебування короля в їх володіннях. Ці чиновники займали досить низьке місце в ієрархії чинів у Речі Посполитій.

Значення слова

Зараз значення слова “мечник” трохи змінилося. Але новий сенс не дуже далекий від початкової семантики. Мечник – це людина, кующий мечі, або воїн, бореться ними ж. Проте варто пам’ятати, що “мечник” – застаріле слово, і коваля їм називати не варто.

Дивіться також:  Лайка – це спосіб самовираження або захисний механізм?