Брахман
Яким чином ведична філософія пояснювала першооснови і першопричини явищ світу? Чільна роль у їх виникненні відводилася брахману, або духовному початку (воно ж атман). Але часом замість тлумачення першопричин явищ навколишнього середовища використовувалася їжа – ганна, або бухта, служила якимсь речовим елементом, представленим найчастіше її водою або сукупністю з вогнем, землею та повітрям.
Деякі цитати про ведичної філософії дозволяють усвідомити її основну ідею. Найкоротша з них являє собою фразу з шести слів: «Атман є брахман, а брахман є атман». Роз’яснивши це вислів, можна зрозуміти зміст філософських текстів. Атман є індивідуальною душею, внутрішнім «Я», духовним суб’єктивним початком кожної речі. Брахман ж являє собою те, що є початком усього світу з його елементами.
Цікаво, що у ведах ім’я Брахма відсутня. Воно замінено поняттям «брахман», яким у народу Індії називали жерців, а також ту молитву, яка була звернена до творця світу. Роздуми над долею і походженням Бога-творця і розуміння його ролі у Всесвіті стали основою брахманізму – релігійної філософії, що знайшла своє відображення в упанішадах. Своїй універсальності брахмана може досягти тільки завдяки пізнанню самого себе. Іншими словами, брахман є об’єктивним об’єктом. Атман ж – чимось особливим.
Брахман – це вища реальність, абсолютна і безособове духовне начало. З нього виникає світ і все, що в ньому знаходиться. Крім цього, те, що руйнується в довкіллі, неодмінно розчиняється в брахмані. Це духовне начало перебуває поза часом та простору, вільне від дій і якостей, від причинно-наслідкових зв’язків, і не може бути виражене в межах логіки людини.
