Російськомовній людині особливо незвично, що у всіх американських фільмах і серіалах у героїв немає по батькові. Будуються повні імена в нашій мові за певним алгоритмом: прізвище, ім’я, по батькові. Все, ніяких вільностей.
А де ж по батькові в американців? Багато хто помиляється, думаючи, що на заході воно вказується так само, як і у нас – в середині. Але якщо це воно, то чому там зустрічаються жіночі імена?
Все просто і зрозуміло
Але тільки не для нас. Дивно, але в англійській мові обходяться ім’ям і прізвищем, за бажанням додаючи середнє, яке може складатися відразу з декількох імен.
Як приклад, можна навести одразу кілька відомих персон:
- Мері Луїза Стріп.
- Уолтер Брюс Уілліс.
- Крістофер Ештон Катчер.
- Девід Джуд Хейворт Лоу.
Їх імена звучать для нас дещо дивно і незвично, що багато хто навіть задаються питанням, а чи є по батькові у американців взагалі. Власне кажучи, немає.
Зате у них є середнє ім’я, яке вони можуть використовувати або зовсім не афішувати – на свій розсуд. Дуже зручно!
Друге ім’я
Середнє ім’я (middle name) в англомовних країнах найчастіше фігурує тільки в паспорті та інших документах. Як правило, не завжди друзі і знайомі знають про те, яке у людини друге ім’я – його просто не вважають за потрібне озвучувати при знайомстві.
Навіть коли в повсякденному житті це ім’я практично не використовується, вона все ж відіграє певну роль. Іноді, наприклад, полегшує ідентифікацію людини, що носить поширену прізвище – Сміт, Браун. Періодично його навіть воліють використовувати як основне ім’я або псевдонім.
Середнє ім’я батьки можуть дати дитині на честь родича, улюбленої знаменитості, географічного об’єкта, спортивного гравця або святого. Досить часто воно може складатися відразу з декількох імен. Цікаво, що законом не обмежена кількість елементів, з яких воно може складатися, тобто, теоретично, довжина його може бути нескінченна. На практиці ж рідко зустрічається більше чотирьох імен у складі middle name.
Можна використовувати по батькові як middle name?
Немає, так як середнє ім’я несе зовсім іншу смислове навантаження. Це те ім’я, яке людина може використовувати в якості основного (first name) або навіть прізвища (last name). Колись навіть існувала практика вибирати два різних імені для дитини – просте, традиційне і нове, більш цікаве або модне. Робили це з таким розрахунком, що, подорослішавши, син або дочка зможуть самі обрати найбільш прийнятний варіант і називатися вже їм.
У документах прийнято скорочувати середнє ім’я лише до однієї літери, вказуючи її між ім’ям і прізвищем, або вказувати повністю.
Що стосується нашого по батькові, то воно несе цілком певний сенс – приналежність до імені батька, утворене від нього за допомогою суфіксів. Звичайно, писати його в скороченому варіанті не прийнято, його або не вказують зовсім, або пишуть повністю. Але як же тоді заповнювати різні анкети та документи, якщо вписувати по батькові в рядку середнього імені не можна? Де графа для батькові в американців? Чи є вона взагалі? Немає. Просто пропустіть його, якщо необхідно заповнювати подібні документи.
Дуже зручно мати кілька імен на вибір або знати, що друге ім’я дане на честь великого вченого і спортсмена, але все життя носити по батькові, як подарунок улюбленого тата – вкрай мило, погодьтеся. І тут є над чим подумати.
