Турецько-курдський конфлікт: причини, країни-учасниці, загальні втрати, командувачі

Новий лідер

Новим ватажком РПК після арешту Оджалана став Мурат Карайилан. Зараз йому 65 років.

Відомо, що закликав курдів ухилятися від служби в турецькій армії, не користуватися турецькою мовою і не платити податки.

У 2009 році американське Міністерство фінансів звинуватило Карайылана і ще двох лідерів Робочої партії Курдистану в торгівлі наркотиками.

Активізація сепаратистів

Знову сепаратисти активізувалися в 2005 році. Вони знову почали діяти, використовуючи свої військові бази на півночі Іраку.

У 2008 р. турецька армія провела масштабну операцію, яка була визнана найбільшою в десятилітті.

До активного наступу турки перейшли в 2011 р. Правда, всі повітряні рейди і бомбардування Іракського Курдистану не принесли бажаних результатів. Міністр внутрішніх справ Наїм Шахін тоді навіть заявляв про необхідність введення турецьких військ на територію Іраку для боротьби проти курдів.

Серйозної шкоди РПК було завдано в жовтні. В результаті точкового авіаудару по одній із військових баз були знищені 14 партизанів, серед яких виявилися кілька ватажків Робочої партії Курдистану.

Через тиждень курди завдали удару у відповідь в провінції Хаккярі. Були атаковані 19 військових об’єктів, що належать турецької армії. Якщо вірити офіційним заявам військових, жертвами атаки стали 26 солдатів. У свою чергу, інформаційне агентство Firat, який вважається наближеним до РПК, заявляло про 87 вбитих і 60 ранених.

З 21 по 23 жовтня Туреччина завдала ще ряд авіаударів по передбачуваних місцях перебування військових баз курдів в районі Чукурджа. 36 сепаратистів, за офіційною інформацією, були знищені. Курди, а також що залишилися в живих партизани заявляли про використання турками хімічної зброї. Офіційна Анкара відкинула ці заяви, як необґрунтовані. Було розпочато розслідування за участю міжнародних експертів, яке продовжується до цих пір.