Турецько-курдський конфлікт: причини, країни-учасниці, загальні втрати, командувачі

Сучасне становище

Конфлікт досі триває. Час від часу виникають загострення. Планів по його завершенню в жодної зі сторін немає.

У 2018 році турецькі збройні сили провели нову операцію. На цей раз в сирійському місті Афрін. Вона отримала кодову назву “Оливкова гілка”.

Її метою стала ліквідація повстанських груп курдів, які розміщувалися на території Північної Сирії, в безпосередній близькості від південно-східних кордонів Туреччини. Історично ці райони були заселені переважно курдами.

Турецький уряд виступило з офіційною заявою, в якій назвала розміщені на цих територіях угрупування повстанців лівими відгалуженнями Робочої партії Курдистану. Їх звинуватили у веденні підривної і партизанської діяльності в цьому районі країни.

Сили сторін

Варто відзначити, що недозволений Турецько-курдський конфлікт триває досі. Поки немає ніяких передумов до його завершення.

Хоч сили сторін в Турецько-курдський конфлікт не рівні, здобути остаточну перемогу не вдається. З одного боку в ньому бере участь Робоча партія Курдистану. Її основний противник – Туреччина. З 1987 по 2005 роки протистояв РПК Ірак. З 2004 р. на боці Туреччини бере участь офіційний Іран.

Загальні втрати в Турецько-курдський конфлікт склали понад 40 тисяч чоловік убитими.

Командувачі з боку РПК – Абдулла Оджалан, Махсум Коркмаз, Бахоз Ердал, Мурат Карайилан. З боку Туреччини командувачами в різний час були лідери країни – Кенан Еврен, Тургут Озал, Сулейман Демірель, Ахмет Недждет Сезер, Яшар Бююканит, Абдулла Гюль, Тайіп Реджеп Ердоган, а також керівники Іраку Хусейн і Газі Машаль Аджиль аль-Явер.