Токарний шпиндельний вузол: експлуатаційні властивості

Конструкційні моделі ШУ

Основна частка застосовуваних у сучасних верстатах шпиндельних механізмів має двухопорное пристрій. Така конфігурація оптимальна з точки зору оптимізації обладнання та зручності технічної організації виробничого процесу. Однак на великих підприємствах використовують і моделі з додатковою підтримкою від третьої опори.

Конфігурації розміщення підшипників теж неоднозначні за способами реалізації. Сьогодні спостерігаються тенденції до перенесення відповідальних регулюючих функцій в область передньої бабки, що знижує вплив теплових впливів. У простих моделях шпиндельного вузла використовують роликові підшипники, що також мінімізує ризики деформацій від тепловиділення і підвищує ефективність регулювання. У той же час поряд із збільшенням жорсткості і підвищенням точності обертання у таких механізмів відзначається недолік у вигляді зниження швидкохідності. Тому дана конфігурація оптимально підходить для токарних верстатів з низькими оборотами.

Шліфувальні тихохідні також агрегати комплектуються роликовими підшипниками в передньої опорної частини, а задня сторона забезпечується дуплексом радіально-упорних елементів. Зокрема, так реалізуються шпиндельні вузли в конструкціях кругло – і внутрішньошліфувальних верстатів. Спростити функціональну систему агрегату дозволяють і конічні роликові підшипники. Таке рішення стосовно фрезерним агрегатів позбавляє від необхідності включення осьової підшипникової групи. У результаті зберігається оптимальний запас жорсткості, але разом з ним нікуди не йдуть і проблеми тепловиділення з обмеженим крутним моментом.