Що таке Інкотермс? Умови поставки Інкотермс

Укладаючи договір купівлі-продажу із зарубіжним постачальником, крім відпускної ціни товару необхідно врахувати супутні витрати: транспортні, митні та ін. Контрагенти, які працюють в різних юрисдикціях і не знають нюансів законодавства іншої країни, намагаються вказати в договорі, що у разі виникнення суперечок питання вирішуються за законодавством країни. Інша сторона, як правило, не погоджується з таким пунктом, вважаючи це неприпустимим перевагою.

Спроба передбачити всі можливі ускладнення робить контракт нечитабельним, його важко погоджувати з банком і митницею. Упущення в договорі можуть призвести до негативних наслідків і судових витрат.

Що таке Інкотермс і де він використовується

Міжнародна торгова палата істотно полегшила життя комерсантам – учасникам зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), видавши у 1936 році перший звід міжнародних комерційних правил, що одержали назву Інкотермс. Цей документ став універсальним, що дозволяє врегулювати розбіжності між продавцями, покупцями, експедиторськими компаніями та іншими учасниками ЗЕД.

З 2011 року правила Інкотермс дозволені до застосування і у внутрішньому товарообігу. Нині діючою редакцією є Інкотермс 2010.

Незважаючи на визнання всіма країнами, вимога використовувати міжнародні правила Інкотермс не закріплено національними законодавствами. Договірні сторони самі вирішують, як регулювати відносини за угодою. Для застосування Інкотермс вимагається обов’язкове включення в контракт посилання на конкретне правило із зазначенням редакції, наприклад, “Базис поставки – CIF Інкотермс 2010”. При цьому важливо враховувати, що положення контракту є домінуючими. Якщо у контракті є пункт, який суперечить змісту зазначеного в договорі базисної умови поставки Інкотермс, у разі виникнення спірної ситуації суд винесе рішення, ґрунтуючись на положенні контракту, а не правил Інкотермс.

Інкотермс має статус міжнародного нормативного документа і являє собою словник термінів, який використовується учасниками логістичного ланцюжка поставок, визначаючи умови експедирування вантажів та перенесення ризиків за транспортування вантажу з експортера на імпортера.

Інкотермс 2010 містить одинадцять правил. Сформульовані в ньому терміни охоплюють такі галузі міжнародної торгівлі:

  • завдання, пов’язані з відправкою товару;
  • визначення сторін та дати виконання контракту;
  • розподіл обов’язків і ризиків;
  • доставку товару;
  • оплату страхових зборів;
  • митне очищення;
  • оподаткування.

Умови поставки Інкотермс не зачіпають питання ціноутворення та способи оплати, перехід права власності на товар і відповідальність сторін за порушення умов або термінів виконання контракту.

Ці питання повинні вирішуватися в рамках контракту, вони або зазначаються окремими пунктами, які регулюються чинним законодавством.

Уніфікація варіантів базисних умов Інкотермс спростила процедуру укладення контрактів. Замість перерахування зобов’язань сторін щодо транспортування вказують правило Інкотермс. Що це таке? Абревіатура з трьох букв, за кожним з яких закріплені конкретні зобов’язання експортера та імпортера. Тридцативосьмистраничный словник термінів Інкотермс відображається у вигляді нижченаведеної схеми:

Правила Інкотермс об’єднані в групи. Стоїть першою у назві правила буква визначає момент переходу (франко) ризиків під час подальшого транспортування від експортера до імпортера:

  • Е – у пункті відвантаження, на складі або на виробництві продавця;
  • F – на початку основної перевезення, яка не оплачується продавцем;
  • З – на початку основної перевезення, яка сплачується постачальником;
  • D – на складі покупця.

З переліку зрозуміло, що найбільш вигідним варіантом доставки для постачальника є категорія С, для покупця – D.

У кожній нижченаведеної рядку таблиці з обов’язків імпортера до обов’язків експортера переміщається один або кілька пунктів, і останній рядок стає дзеркальним відображенням першої. У сукупності міжнародний Інкотермс дотримується баланс інтересів учасників угоди.

Для кращого розуміння відмінностей у подальшому описі термінів розглядаються тільки зміни правил Інкотермс щодо попереднього зводу правил.

З перерахованих базисних умов поставки категорії Е, С і D використовуються для здійснення перевезень будь-яким видом транспорту. Категорія F застосовується у разі якщо більша частина маршруту доставки (основне перевезення) здійснюється водним транспортом.