Відношення свідомості до буття людини
Найважливішим у сучасній науці про походження і сутність свідомості завжди був і залишається питання про відношення свідомості індивіда до його буття, про включеність людини, що володіє свідомістю, світ, про відповідальність, яку передбачає свідомість по відношенню до індивіда, про можливості, які надаються людині зі сторони свідомості. Відомо, що діяльність практично-перетворювального характеру як специфічна форма суспільних відносин до світу передбачає як свою передумову створення “ідеального плану” конкретної реальної діяльності. Варто помітити, що буття людини так чи інакше тісно пов’язане зі свідомістю. Воно як би “пронизане” їм. Коротко кажучи, не може існувати людського буття окремо від свідомості, іншими словами, незалежно від його форм. Зовсім інша справа, що дійсне буття людини, його відносини з навколишнього природного та соціального реальністю є більш широкою системою, всередині якої категорія свідомості вважається специфічним умовою, передумовою, то засобом, “механізмом” вписування індивіда в загальну систему буття.
У контексті суспільної діяльності, яку слід трактувати як цілісну систему, свідомість виступає як її необхідна умова, елемент, передумова. Так, якщо виходити з визначення людської дійсності як цілого, то вторинність свідомості індивіда по відношенню до суспільного буття вважається вторинністю елемента щодо включає його в себе і яка обіймає його системи. Ідеальні плани роботи, які розробляє свідомість, актуальні проекти та програми передують діяльності, проте їх реалізація оголює новітні “незапрограмовані” шари дійсності, відкриває принципово нову фактуру буття, що виходить за межі вихідних свідомих установок. У цьому сенсі наше буття постійно виходить за межі програм дії. Воно виявляється набагато багатше змісту первинних уявлень свідомості.
Подібне розширення так званого “буттєвого горизонту” здійснюється в діяльності, яка стимулюється і спрямовується свідомістю і душею. Якщо виходити саме з органічної включеності індивіда в цілісність живої і неживої природи, то розглянута категорія виступає в якості властивості високоорганізованої матерії. Таким чином, звідси стає актуальною необхідність простежити витоки свідомості генетичного плану в різновидах організації матерії, що передують індивіду в процесі еволюції.
