Суб’єктивний портрет: поняття, складання, види, використання

Суб’єктивний портрет дає уявлення про криміналістичному фізичному вигляді людини. Коли обвинувачені або підозрювані в злочинних діяннях ховаються з місць, де події відбулися, слідчим потрібно їх опис. Отримують подробиці про зовнішність від учасників події різними доступними способами. Джерелом суб’єктивного портрета може бути свідок, потерпілий або зібрані матеріали в протоколі слідства.

Види відображення

Розслідування злочину – складний процес. Слідчому належить:

  • знайти людину, якого бачили свідки в цей час;
  • взяти опис, щоб скласти суб’єктивний портрет;
  • розіслати оперативним службам;
  • довести причетність підозрюваної особи.

Існує кілька видів зображення, за допомогою яких отримують уявлення про особу, фігурі, створених в уяві та свідомості у сторонніх осіб. Людини можна:

  • намалювати;
  • з’єднати малюнки з композиціями за окремими фрагментами;
  • створити образ за допомогою фотографій;
  • загримувати під потрібний образ.

Кожен суб’єктивний портрет – це скрупульозна праця криміналістів. Вони виконують всі стадії обробки, коригування та комплектації до повної досконалості.

Характерні особливості

Від роботи фахівців залежить успіх в затриманні злочинця, небезпечного для суспільства. Подання вигляду дає вже на першій стадії розслідування виключення юридичної помилки в засудженні невинного.

Складання суб’єктивного портрета відбувається різними способами, він може бути:

  • Намальованим на аркуші паперу за розповіддю очевидця. Художник переносить основні фізіологічні риси зовнішності.
  • Фото-композиційним. Свідок по фрагментах ділянок особи, які він передає спеціалісту, відновлює вигляд, вказує на розріз очей, форму вушних раковин, носа, губ. В результаті зібраних елементів прояснюється суб’єктивний портрет, на його основі буде організований пошук і пізнання розшукуваної особи.
  • Композиційно-мальованим. Створюють обличчя померлої людини, щоб ідентифікувати по скелету зниклого громадянина. Замальовують неушкоджені тканини, комплектують зниклі від розкладання ділянки, роботи виконують аналогічно з процесом створення фоторобота.
  • Дивіться також:  Ірина Олександрівна Турчинська: біографія сильної жінки

    Криміналісти формують ще й живі композиції. По розповіді про зростання, формі ніг і рук, тулуб знаходять схожу модель. Над нею працюють стилісти, підбирають одяг, взуття, роблять зачіску.

    Перша стадія виготовлення

    Суб’єктивний портрет злочинця дозволяє виключити з підозрюваних невинних громадян. Щоб приступити до підготовчого етапу:

    • вивчають свідка;
    • отримують його особистісну характеристику;
    • досліджують, в яких умовах очевидець сформував образ;
    • створюють зручні умови для процедури;
    • фіксують перші враження від зовнішності.

    На цьому завершують технічну підготовку до виробництва.

    Заключний етап

    Суб’єктивний портрет людини дає обсяг інформації розшуковій службі з конкретикою у роботі. Виготовлення виконують по деталям, на другому етапі отримують варіант зовнішності розшукуваного суб’єкта. За словами свідка коригують замальовки, уточнюють сумнівні місця. Коли монтаж оцінить учасник процедури, його затвердять для подальшої роботи. По закінченні оформлення завершують роботу:

    • складають довідку;
    • прикладають фототаблицу;
    • поміщають проміжні і остаточні фотографії.

    Документ підписують всі, хто брав участь в роботі.

    За якими правилами виконують процес?

    У поняття суб’єктивного портрета включено величезне значення для слідства. Подібний спосіб відображення зовнішнього вигляду передає його з точністю до фотознімків. Виконання виробничих етапів відбувається згідно з правилами:

    • описи приймають довільні і впорядковані;
    • розповідь очевидця повинен містити достовірність, точність;
    • використовують єдину термінологію;
    • наближають до стандартного вигляду;
    • передають статеву, вікову приналежність;
    • починають опис зверху до низу;
    • виділяють особливі прикмети.

    Коли свідок передає перші дані по обличчю невідомого, для дізнавача такі описи служать початком розслідування. В подальшому відомості збільшаться, буде отримана додаткова інформація, по крупинках, до самого розкриття справи.

    Які прикмети беруть під увагу?

    Використання суб’єктивного портрета дає можливість забезпечити розшуку і слідства уявлення про зовнішність зниклого людини. Злочинцем він стане, якщо такий факт встановить суд, а слідчий доведе його причетність. Проблема в застосуванні інформації за розповіддю очевидця полягає в її достовірності. Фахівцям належить аналітична робота по дослідженню всіх ознак, що відображають суб’єктивні та об’єктивні фактори. До особливих прикмет належать анатомічні або функціональні відмінності людини:

    • наявне вроджене, придбане потворність;
    • наявність шрамів;
    • розташування і форми родимих плям, бородавок, татуювань;
    • відсутність кінцівок;
    • різна довжина рук, ніг.
    Дивіться також:  Територіально-виробничий комплекс - це... Визначення, основні поняття, призначення і формування

    Даючи опис фізіологічних недоліків підозрюваного і розшукуваного громадянина, створюють художнику грунт для мисленого уяви майбутнього портрета.

    Основні ознаки

    Для повноти суб’єктивної картини необхідний збір головних людських параметрів:

    • анатомічних;
    • функціональних;
    • особливих прикмет;
    • додаткових особливостей.

    Загальні фізичні ознаки характеризують тіло громадянина. Дають точне визначення:

    • віку;
    • чоловічої або жіночої статі;
    • кольору шкіри по расового типу;
    • комплекції;
    • відзначають будова частинами;
    • розміру стопи.

    До функціональних ознак належать особливості:

    • ходи;
    • міміки;
    • звичною жестикуляції;
    • відмітні моменти промови.

    За додатковими зовнішніми ознаками слідчий дізнається про характерні особливості особистості, її звички та уподобання:

    • по одязі;
    • взуття;
    • прикрасам;
    • аксесуарів;
    • тростини;
    • сумці.

    Іноді дізнавачу важливо знати, в якій манері носить розшукуваний чоловік одяг, охайний він або неохайний, товстий або худий. Для описів прийнятно називати середній зріст, вага, який вважається для чоловіків або жінок. Подібні документи – намальовані, сфотографовані, комплексні – застосовують, коли реєструють особу по карному розшуку, ототожнюють живих людей і вбитих. Ідентифікацію здійснюють такими способами:

    • пізнають особа за пред’явленим портрету;
    • зіставляють зовнішність з матеріалами;
    • порівнюють фоторобот з оригінальною фотографією.

    Не факт, що, маючи на руках тільки замальовки особи злочинного елемента, дізнавач розкриє справу, практика поки показує зворотне. Якщо будуть збережені матеріали в архіві, є надія, що коли-небудь злочинець «засвітиться», буде розкрита ланцюг неправомірних діянь за весь період, а малюнок послужить додатковим доказом колишніх «подвигів».