Психологічний аспект спільного сну
Питанням про те, як правильно організувати спільний сон з новонародженим, часто задаються батьки неспокійних дітей, які погано сплять. Якщо малюк спить в одному ліжку з мамою і татом, то він відчуває почуття захищеності, тепла і захисту, але тісний контакт, як правило, не потрібен протягом всієї ночі. Впоратися з проблемою засипання допомагають різні прийоми заколисування, які передбачають тактильний контакт.
Коли внутрішньоутробний період розвитку малюка закінчується, він починає свій шлях вже як окрема самостійна особистість. Дитина, як і раніше, потребує материнської любові, ласки і турботи, але ця близькість носить менш «фізичний» характер, ніж під час вагітності, а більш комунікативний. Турботу, підтримку і тепло малюк все в більшій мірі отримує від спілкування з близькими людьми.
Для прояву любові, до речі, є не тільки нічний сон, у якому вкрай гостро потребують самі батьки, але і денний. Щоб дати дитині відчуття захисту, комфорту і турботи, треба спілкуватися з ним протягом дня, займатися розвиваючими іграми, відпочивати разом у «тихі години». Судячи з відгуків багатьох батьків, спільний нічний сон у такому випадку зовсім необов’язковий.
