Система управління знаннями: поняття, основи, класифікація, методи і сучасні етапи розвитку

Ще одна концепція

Можна зробити висновок, що японські вчені, які займаються проблемою, якій присвячена ця стаття, говорять про провідну роль управління у створенні інформаційної системи в організації.

Інший фахівець в цій області – Б. З. Мільнер – в одній зі своїх статей опублікував список основних частин системи управління знаннями.

На перше місце цей дослідник ставить людський фактор, тобто ті відносини, які складаються між членами колективу. На його думку, культура спілкування, прийнята в тій чи іншій організації, може сприяти створенню міцної системи знань або ж, навпаки, призвести до її руйнування. Невипадково службові взаємини часто називають “громадським капіталом”. А він, у свою чергу, є частиною загального надбання фірми.

Крім цього фактора важливі ролі в цьому питанні відіграють технології передачі, накопичення і отримання інформації, а також методів управління.

Мільнер пише про те, що з цієї точки зору діяльність будь-якої організації полягає у виробництві, передачі і переробки інформації, а також її використання при виробництві певних товарів чи надання якихось послуг.

Іншими словами, інформаційна система управління знаннями – це технологія прищеплювання співробітникам певних компетенцій. Така діяльність вкрай актуальна сьогодні.