Руські князі Борис і Гліб: життєпис, загибель, канонізація. Мучеників-страстотерпців: благовірні князі Борис і Гліб

Християнське служіння благовірних князів Бориса і Гліба

Дослідники житія князів, полеглих від рук лиходіїв, стверджують, що їхній подвиг полягає в тому, що вони відмовилися проливати кров свого брата. Будучи глибоко віруючими людьми, вони дотримувалися Божих заповідей.

Святі Борис і Гліб – перші на Русі християни, показали своїм прикладом справжнє смирення. Язичницька віра, яка перебувала в цих краях довгий час, допускала, і навіть вважала доблестю кровну помсту. Брати, всією душею прийнявши православне хрещення, не стали відповідати злом на зло. Вони зупинили кровопролиття ціною власних життів.

Як пишуть дослідники тих подій, Господь покарав властолюбного братоубийцу. У 1019 році після численних і кровопролитних боїв за руські землі дружина Ярослава Мудрого розбила військо Святополка Окаянного. Той втік у Польщу, але й там не знайшов притулку й спокою. Помер він на чужині.