Що таке «комунікативна ситуація»?
Ситуація — це поєднання, збіг різних умов існування чого-небудь. Вона може бути сприятливою і несприятливою, короткостроковій і довгостроковій, керованою і некерованою, змінною і стабільною.
Аналіз комунікативної ситуації показує, що її характер залежить від таких умов, як:
- хто її учасники,
- у яких відносинах вони перебувають,
- які цілі переслідують,
- які засоби і способи їхнього спілкування,
- вибір його місця і тону (дружній, ворожий, нейтральний, офіційний).
Зі зміною одного або декількох цих показників змінюється і вся ситуація спілкування, що призводить або до досягнення його учасниками поставлених цілей або, навпаки, до нерозуміння і заперечення.
Особистісно орієнтоване спілкування
Основними комунікативними ситуаціями, на думку Леонтьєва А. А. і Бгажнокова Б. Х., вважаються особистісно орієнтована і соціально орієнтована. Класифікація типів і видів спілкування обширна, залежить від методологічних підходів до їх вивчення.
Особистісно орієнтоване спілкування спрямоване на формування у людини (дитини, учня, студента, працівника, пацієнта) власних переживань з якого-небудь приводу, на обмін думками, емоціями, знаннями. Спілкування, комунікативна ситуація подібним же чином будується спеціалістами, працюючими у сфері надання послуг населенню (медичних, освітніх, культурних, соціальних).
З урахуванням особистісних якостей, рівня вихованості, загального розвитку та знань, місця, часу спілкування, присутності або відсутності інших осіб, рівня відносин з дитиною вихователь створює певну комунікативну ситуацію. Приклад: він, піклуючись про індивідуальному підході до особистості, вибирає мету, засоби і способи, тон спілкування з вихованцем. При цьому він враховує і власний емоційний стан, оскільки такі негативні почуття, як гнів, можуть штовхнути на небажані висловлювання і дії.
