Основні ідеї філософської герменевтики (Р. Гадамер)

Досвід життя

Для більш повного усвідомлення основних ідей герменевтики Гадамера і поняття суті цього напрямку варто мати на увазі, що воно є перш за все практичним. Реалізують його у виді діяльності, спрямованої на осмислення певного тексту. Якщо взяти герменевтики поза цієї практики, то вона відразу ж втратить свою специфіку.

У своєму вченні про герменевтики Ганс-Георг Гадамер навмисно уникав системного викладу. І це незважаючи на те, що воно є звичним для філософської класики. Справа в тому, що автор відкидав сам «дух системи» і жорсткі установки традиційного раціоналізму. Тим не менш, проводячи аналіз твору Гадамера «Істина і метод», а також більш пізніх його творів, можна виділити деякі ключові поняття. В герменевтиці Гадамера вони мають фундаментальним значенням.

Розуміння

Дане слово є загальноприйнятим у повсякденному житті. Проте в інтерпретації герменевтики Гадамера воно набуває особливого значення. У цього філософа «розуміння» – це те ж саме, що «впізнавання». І при цьому воно є універсальним способом людського буття. Люди завжди стикаються з необхідністю розуміння. Їм доводиться дізнаватися себе. Вони прагнуть розуміти мистецтво, історію, події та інших людей. Тобто все буття людини можна назвати певним процесом пізнавання. Цією своєю ідеєю Гадамер зводить філософську герменевтику в онтологію, тобто науку про буття.

Все то розвиток герменевтики, яке передувало працям Гадамера, переконливо довів той факт, що відносини, які виникають між суб’єктами розуміння, неодмінно будуються за правилами і на основі спілкування і діалогу. Найбільшою трудністю, з якою довелося зіткнутися герменевтикам на зорі розвитку даного напрямку, стала модернізація текстів, написаних іншими людьми, яку вони хотіли здійснити, вважаючи еталоном власну точку зору. Подібні спроби призвели до суб’єктивізації подібного процесу, що знайшло своє вираження в нерозумінні.