У перекладі з грецької слово «герменевтика» означає мистецтво тлумачення і роз’яснення. У широкому значенні під ним розуміють практику і теорію виявлення сенсу текстів.
Історія герменевтики почалася з давньогрецької філософії. Саме тут вперше виникла мистецтво тлумачення різних висловлювань, які містили в собі багатозначні символи. Використовували герменевтику і християнські теологи. З її допомогою вони тлумачили Біблію. Особливе значення герменевтика придбала в теології протестантизму. Тут її розглядали як засіб, що дозволяє виявити істинний сенс» Священного Писання.
Ключ до збагнення
Науковим методом герменевтика стала завдяки розвитку філософії та інших гуманітарних наук. Становлення цих дисциплін вимагало пошуку особливих способів осягнення предмета їх вивчення. Ними стали такі методи, як психологічний та історичний, логіко-семантичний і феноменологічний, структуралістський, герменевтіческій і деякі інші.
Однак варто розуміти, що специфічним предметом, який і піддається дослідженню гуманітарними науками, є текст. Він являє собою особливу систему знаків, що мають між собою певними зв’язками. Герменевтика дозволяє зрозуміти зміст тексту, причому зробити це «зсередини», відволікаючись від психологічних, соціально-історичних та інших факторів. Завдяки цьому стає можливим отримання знань, що містяться в ньому.
Герменевтика необхідна в тих випадках, коли має місце непорозуміння. І якщо зміст тексту був для суб’єкта пізнання прихований, то його необхідно витлумачити, засвоїти, зрозуміти і дешифрувати. Цим і займається герменевтика. Іншими словами, вона являє собою метод, що дозволяє отримати гуманітарні знання.
