Орфографічна пильність – це… Визначення поняття, прийоми формування і розвитку, типові вправи

Застосування зорового фактора

Прийоми орфографічної зіркості багато в чому будуються на візуальному сприйнятті розглянутих мовних конструкцій. Зоровий фактор працює, якщо дитина запам’ятовує будь-який непроверяемое написання. За даними досліджень групи вчених, діти можуть лише один раз неправильно написати будь-яке слово, а отриманий при цьому графічний образ уже міцно відкладеться в їх пам’яті. Для усунення такої навмисної помилки доведеться не менше 100 разів провести коректне написання. Експерти радять спочатку привчити школярів до того, щоб вони піддавали сумніву «небезпечні місця» і попереджали помилки. Для цього існує ряд способів і вправ, перерахованих нижче.

  • Робота з сигнальними картками. Забезпечує високий рівень зворотного зв’язку з викладачем. Провести усний словниковий диктант з допомогою сигнальних карток для розвитку орфографічної пильності на уроках російської мови досить просто. Учні повинні подавати вчитель сигнал і вказувати на знайдену в ході написання тексту орфограмму. Після дитина приймає рішення про те, яку букву він хоче написати, але робить це тільки після схвалення вчителя.
  • Слова з «дірками». Важке місце потрібно обов’язково якось відзначити або просто пропустити букву. Перед написанням слід поцікавитися про правильність вибору у викладача або самостійно знайти вірне написання в словнику.
  • Диктант з відповідним обґрунтуванням. Відрізняється від звичайного варіанту вправи тим, що від учня вимагається не тільки написання диктується викладачем слова з ненаголошеній гласною, але і написання перед ним перевірочного. Обґрунтування орфограмм сформує у дитини навичка «чути небезпечні місця» і повністю задіяти розумовий процес для вибору правильної літери.
  • Самостійний диктант. Викладач повинен привести будь-яку пропозицію для написання. В якості прикладу підійде «Прийшла зима». Далі починаються міркування вчителя вголос про те, що в слові «прийшла» є приставка «за», а в слові «зима» є безударна голосна «і», яку легко перевірити наголосом у слові «зими». Після цього диктується нова пропозиція, однак на цей раз діти повинні самі почати аналогічний розбір. При цьому не слід квапити учнів, бо як швидкість дій відповідає поточному рівня розвитку орфографічної пильності на уроках російської мови.
  • Підготовка до диктанту, твору чи переказу. Для проведення вправи необхідно заздалегідь виписати всі слова з важкими орфограмами. Учням слід читати їх вголос хором та окремо. Після допускається вислуховування пояснень дітей про те, чому певний написання є правильним. Також учні повинні скласти кілька речень з наведеними словами. Повторення даного методу сприятиме не тільки підвищенню орфографічної зіркості школярів молодших класів, але й одержання найкращих результатів різних письмових робіт, що дасть дітям додаткову мотивацію для навчання.
  • Побудова опорної схеми. Для першокласників підійде варіант з домовленням короткого тексту з трьох пропозицій. При цьому перед безпосереднім написанням будується опорна схема. Для цього учні прохлопывают кількість слів у кожному реченні.
  • Осмислення при листі. Метод підходить для вправ на розвиток орфографічної зіркості при перевірці ненаголошених голосних. Викладач диктує п’ять слів з даними «небезпечним місцем». Учні повинні записати їх і підкреслити ненаголошені голосні. Якщо ж дитина пропустить при написанні орфограмму, то йому нічого буде виділяти. Таким чином учні будуть думати перед тим, як написати слово.
  • Попередній перегляд тексту. Такий спосіб найкраще підійде школярам з дуже слабкими результатами. Учень зможе заздалегідь врахувати всі пропозиції і написати правильно хоча б частину слів. З часом це може дати поліпшення кінцевих результатів.
  • Неправильне лист. Досить спірний метод, тому як може привести до зворотного ефекту. Проте деякі учні з великою охотою вишукують чужі помилки. Варто відзначити, що даний варіант більше підходить тим дітям, які вже мають до певної міри розвинуті навички орфографічної зіркості в початковій школі.