Орфографічна пильність – це… Визначення поняття, прийоми формування і розвитку, типові вправи
Застосування слухового фактора
Широко відомо, що пише людина, у першу чергу спирається на чутне. Кваліфікований викладач обов’язково приділить першорядне увагу раннього розвитку фонематичного слуху біля своїх учнів. Дитина повинна вміти добре слухати і чути як свою власну мову, так і настанови на уроках. Робота розпочинається вже в першому класі школи. Як приклад вправ для формування орфографічної пильності на уроках російської мови можна запропонувати такі варіанти.
Диктант з підкресленням. Викладач може нарочито постукувати по столу указкою в той момент, коли він вимовляє яке-небудь слово з орфограммой. Сенс дії полягає в тому, що учень активізує розумову діяльність, починає обмірковувати написане і шукає правильний варіант різними відомими йому способами.
Пошук «небезпечного місця». Викладач говорить вголос яке-небудь слово. Учні повинні плеснути в долоні рівно тоді, коли почують і розпізнають орфограмму. Таким чином діти навчаться визначати звуки, яким не можна довіряти на листі. Слід чергувати слова з відсутністю «небезпечних місць», з однією або декількома орфограмами.
Запалювання маячка. Порядок дій включає в себе проведення звукового аналізу і подальше складання схеми. Можна використовувати червоні кружечки, які учні будуть класти під «небезпечними місцями» у слові. Викладач повинен надати вирізані з абетки літери для викладання. Замість «небезпечних» місць при цьому слід використовувати червоні кружечки. Такий процес, зазвичай, викликає в дітей жвавий інтерес і служить першим кроком для самоконтролю в ході написання тексту.
Світлофор. У даній вправі-грі можна використовувати ті ж самі червоні кружечки. Як тільки учні бачать орфограмму, вони відразу ж повинні сигналізувати ними вчитель.
