Психологія формування орфографічної зіркості
Роботи ряду фахівців дали можливість систематизувати і класифікувати структуру даного процесу. У працях А. Р. Лурія, П. І. Зінченко і М. С. Шехтера прийнято виділяти три головних компонента орфографічної зіркості: мотиваційний, операційний і контролюючий. Перший з них для письмовій промови діє в основному в комунікативному плані. Учні повинні усвідомлювати важливість постановки орфографічних завдань і необхідності грамотного написання. Викладач в цьому випадку проводить мотивуючу лекцію про те, чому письмова і усна мова потребує дотримання мовних правил і норм.
З точки зору психології, розвиток орфографічної пильності в молодших школярів також нерозривно пов’язане з операційним компонентом, який базується на активній участі фонетичного слуху учнів в ході роботи. Процес промовляння дозволяє проводити звуковий аналіз, а на вже сформованому рівні в подальшому застосовується цілеспрямоване зорове сприйняття. Контролюючий компонент пропонує дітям провести самоаналіз написаного тексту і звірити отриманий результат з отложившимися в пам’яті зоровими образами, отриманими під час навчання.
Все вищесказане підводить до того, що існує чотири нюансу, активно впливають на формування орфографічної пильності в молодших школярів:
- довільне і мимовільне увагу для встановлення самоконтролю і самоперевірки безпосередньо в процесі та після виконання роботи;
- зорове і слухове сприйняття, що припускає під собою застосування цілеспрямованого аналізу написаного тексту;
- проведення ряду логічних операцій в ході роботи, включаючи класифікацію, конкретизацію, систематизацію та порівняння;
- становлення зорової пам’яті, яка дає можливість запам’ятовувати і в майбутньому відтворювати зорові образи яких-небудь конкретних орфограмм.
