Наукова кар’єра
У 1909 р. Олександр Олександрович у віці 28 років захистив докторську дисертацію в Імператорської військово-медичної академії Санкт-Петербурга. Робота вченого була високо оцінена, і він став наймолодшим доктором медицини в Російській імперії. У цьому ж році Богомольця обрано приват-доцентом на кафедрі загальної патології медфаку Новоросійського університету.
Незабаром вчений відправився в Париж, в Сорбонну. Метою відрядження була підготовка до професорського звання. Повернувшись, Олександр Олександрович Богомолець став екстраординарним професором кафедри бактеріології та загальної патології у Миколаївському університеті міста Саратова.
Саратовський період
В університеті доктор медицини разом зі своїми учнями заклав основи патофізіології – нової наукової галузі. Богомолець самостійно й за власні гроші купував обладнання для кафедри, сам набирав штат помічників. Також він вів успішну діяльність як викладача, його лекції стали популярними у студентів.
У ветеринарному і агрономічний інститути Саратова Олександр Олександрович створив кафедри загальної патології і мікробіології. Пізніше він задавався питанням про відкриття в місті спеціального бактеріологічного інституту.
У 1917 р. доктор взяв діяльну участь в організації саратовських медичних курсів для жінок, які пізніше очолив. Поряд з читанням лекцій він проводив клінічні дослідження, вів прийом хворих. Одним з перших побачив зв’язок між алергією та імунітетом.
