Що стало з близькими князя
Батько Олега володів уже не міцним здоров’ям, і ці події остаточно підірвали його. В 1914 році загинув Олег Романів, а вже через рік, в 1915 році, помер його батько у своєму кабінеті. Йому судилося стати останнім з Романових, хто помер до революції і виявився похованим в фамільної усипальниці Петропавлівської фортеці. Він не став свідком жахливих подій наступних років, які знищили все дороге його серцю.
Мати Олега, Єлизавета Маврикіївна, незабаром втратила ще трьох синів, зуміла втекти з молодшими дітьми в Європу. Вона померла в 1927 році в Німеччині. Як писала супроводжувала її весь період вигнання молодша дочка Віра, Єлизавета Маврикіївна померла від раку.
В пам’ять про князя Олега
В 1915 році були видані мемуари про Великого князя. Їх склали вихователі, люди, знали Олега Костянтиновича особисто, ті, кому він був доріг. В пам’ять про нього проходять Романівські читання в колишній садибі. На каплиці, яка колись стояла над його могилою першої, встановили меморіальну дошку.
У створеному в 2010 році Полоцькому кадетському училищі пам’ять Олега Костянтиновича Романова бережеться вельми ретельно. Приміром, у грудні цього ж року під час церемонії посвяти у кадети письменник Ст. Бондаренко передав училищу портрет Олега.
А в 2015 році в Царському Селі встановили пам’ятник Великому князю Олегу Романову.
