Епоха козацьких повстань
З кінця xvi до середини сімнадцятого століття в країні спалахують перманентні козацькі бунти, які охоче підтримують селяни. Вони в будь-який момент були готові палити помістя і родові замки, громити польських гнобителів.
Низка нескінченних повстань реєстрових козаків прокотилася по території України. Спалахували вони з інтервалом у кілька років, носили масовий характер, жорстоко придушувалися регулярними королівськими військами.
Повстання Хмельницького
Повстання під проводом Хмельницького виявилося успішним. Оголосивши на початку бунту, що козаки воюють не проти короля або Речі Посполитої, а проти “злих панів-шляхтичів, Богдан зумів повести за собою численне безправне і озлоблена селянство. Теза про те, що біди простого народу походять від засилля іновірців – католиків та іудеїв, надав повстання форму релігійного протистояння.
Завбачливий і хитрий Хмельницький заручився підтримкою кримського хана: залишив в Орді сина Тимоша, а натомість отримав загін у чотири тисячі кінних татар. Іслам Гірея теж було вигідно ослаблення польського королівства.
Те, що козацьке військо не могло здійснити протягом півстоліття, народні маси здійснили за кілька тижнів. Королівська влада на Україні зметена хвилею народного гніву. Річ Посполита лежала біля ніг повсталих селян і козаків.
Подальший хід повстання неспростовно доводить, що Хмельницький не боровся за незалежність України. Він хотів відвоювати у польського короля права козаків, аналогічні прав польської шляхти. Але Україна повстала проти польського правління, і почалася селянська революція. Хмельницькому нічого не залишалося, як стати лідером цього бунту.
