Затоплення Леушінского монастиря
З 1935 року почалося будівництво ГЕС в Рибінську і Угличі, велася підготовка до затоплення територій. У цю зону потрапляла і колишня територія обителі. Документи запевняють, що напередодні свого призначення в Леушинский монастир матінка Таїсія бачила віщий сон про затоплення цих місць.
Глави монастирських храмів височіли над водою до 60-х років минулого століття, для їх приховування не вистачало глибини водосховища. Потім вони зруйнувалися. Найпосушливіше літо за багаторічний період спостереження сталося у 2002 році.
Рівень води критично знизився, і на карті Рибінського водосховища стали виступати острова. Так з води стали видні збереглися стіни будівель колишньої Леушинской обителі. На острові відслужили молебень.
Створення Новолеушинского Іоанно-Предтеченського монастиря
У містечку Мяксе в пам’ять про загиблого монастирі в 2015 році був освячений іменем Іоанна Предтечі новий храм, що недалеко від старої обителі. Тут же була створена нова громада з шести сестер, які жили в старому, купецькому будинку поруч з храмом. Вони займалися господарством та благоустроєм території. В кінці 2016 року Священний Синод задовольнив прохання про відкриття Новоулеушинского монастиря в селі Мякса, призначивши його ігуменею черницю Кирилу. Історія Леушінского монастиря триває.
