Друга хвиля
Цей етап розвитку був тривалим і досить неактивним. Приватний сектор відігравав важливу роль, зберігаючи певний рівень внутрішньорегіональної торгівлі в часи економічного націоналізму. Всі інтеграційні процеси зайшли в глухий кут. Це тривало майже два десятиліття. Карибське співтовариство, створене у 1973 році, стало великим розчаруванням. Порядком денним другої хвилі стала економічна інтеграція. Країни, які входять в Латиноамериканську асоціацію інтеграції, в цю хвилю намагалися укладати двосторонні угоди. Договірні сторони прагнули розвивати такі основні функції:
- взаємна торгівля та економічне співробітництво;
- розробка заходів, які сприятимуть розширенню ринків;
- створення Спільного Латиноамериканського ринку.
Третя хвиля
У червні 1990 року президент США Джордж Буш виступив з ініціативою “підприємство для Америки”. Він зробив наголос на вільну торгівлю, інвестиції та полегшення боргового тягаря. Ця ініціатива була покликана допомогти латиноамериканським країнам, замкнувшимся на реалізації неоліберальних реформ. Для того щоб мати право на отримання коштів на скорочення заборгованості, країна повинна була підписати резервне угоду з Міжнародним валютним фондом і отримати кредит на структурну перебудову від Світового банку. Переговори з Латиноамериканської асоціації інтеграції почалися в червні 1991 року. Було укладено першу угоду про вільну торгівлю. Всі країни, за винятком Куби, Гаїті і Сурінаму підписали рамкові угоди в якості прелюдії до переговорів про вільну торгівлю з США. ЛАІ розповсюдила поняття просування послуг, санітарних заходів та прав інтелектуальної власності. Були встановлені правила державних закупівель та інвестицій.
