Кремнійорганічні сполуки: опис, отримання, властивості та застосування

Характеристики високомолекулярних сполук

Розрізняють кілька типів високомолекулярних речовин на основі кремнію:

  • монофункціональні;
  • дифункциональные;
  • трифункциональные;
  • квадрифункциональные.

Комбінуючи ці сполуки, отримують:

  • похідні дисилоксана, які найчастіше представляють собою рідкі сполуки;
  • полімери з циклічною структурою (маслянисті рідини);
  • еластомери (полімери з лінійною структурою, що складається з декількох десятків тисяч мономерів, і великою молекулярною вагою);
  • полімери з лінійною структурою, у яких кінцеві групи блоковані органічними радикалами (олії).

Смоли, у яких співвідношення метильного радикала і кремнію становить 1,2-1,5, являють собою безбарвні тверді тіла.

Для високомолекулярних органічних сполук кремнію характерні наступні властивості:

  • стійкість до нагрівання;
  • гідрофобність (перешкоджання проникненню води);
  • високі діелектричні показники;
  • збереження постійного значення в’язкості в широкому діапазоні температур;
  • хімічна стабільність навіть у присутності сильних окислювачів.