Князі Шаховскі: історія роду

Генерал від інфантерії

Інший представник цього знатного роду – князь Іван Шаховської (1777-1860 рр..), син таємного радника Леонтія Васильовича Шаховського, показав приклад доблесної служби державі. У десятирічному віці, за звичаєм того часу, він був записаний на службу у званні сержанта в лейб-гвардії Ізмайловський полк. Через якийсь час його переводять в лейб-гвардії Семенівський полк. Військову службу він розпочав у званні капітана в Херсонському гренадерському полку, з яким брав участь у бойових діях в Польщі, при придушенні повстання під проводом Костюшка Т..

У 1799 році Іван Шаховський отримав звання полковника. У 1803 році стає командиром Єгерського лейб-гвардії полку. У 1804 році він уже генерал-майор і шеф 20-го Єгерського полку. Він активний учасник походів проти французів в Ганновер і шведську Померанію, Вітчизняної війни 1812 року. В якості командира 20-го Єгерського полку бере участь у всіх основних битвах. А в 1813 році приймає участь у Закордонному поході проти наполеонівської армії.

Після успішного завершення походу, очолив 4-ю піхотну дивізію, а з 1817 року командував 2-ї гренадерської дивізії, з 1824 року – Гренадерським корпусом. У 1924 році він стає генералом від інфантерії. У 1931 році бере участь у придушенні польського повстання. Його брат, князь Микола Шаховський, був таємним радником, сенатором. Закінчивши в 1842 році з золотою медаллю Імператорського училища правознавства, поступив на службу в Сенат, де трудився на благо Вітчизни до кінця своїх днів.