Визначає рівень ВНП якість життя
Д. Морріс провів оцінку за трьома показниками: очікувана тривалість життя, рівень дитячої смертності і рівень грамотності. Для кожного показника він розробив шкалу, яка включає в себе числа в діапазоні від 1 до 100, де 1 являє найгірші показники у будь-якій країні, а 100 – кращі показники. Після нормалізації цих трьох показників Морріс запропонував взяти просте середнє арифметичне з трьох показників для побудови так званого індексу фізичного якості життя (PQLI). Виявляється, що високий рівень ВНП на душу населення не є гарантією кращої якості життя. Порівняно з показниками ВНП цей метод має ряд переваг, так як враховує міркування добробуту і об’єднує плоди економічного зростання з поліпшенням людського потенціалу. Міра ВНП піддається критиці за те, що вона не проливає світло на розподіл доходу, в той час як PQLI також аналізує характер розподілу доходу, так як можливо це впливає на збільшення тривалості життя, зниження рівня малюкової смертності і підвищення рівня письменності за рахунок кращого розподілу доходів. Тим не менше, це є обмеженою мірою, оскільки не включає в себе багатьох соціальних і психологічних властивостей, які були визначені мірою якості життя, такі як безпека, справедливість і права людини.
