Наступні модифікації
Після винаходу Парсеваля були створені більш досконалі технології.
У 1916 р. у Франції створюють модель «Како». Форма її оболонки – яйцеподібна. Обсяг – 930 м3. Засоби для стійкості: стабілізатори (дві одиниці) і рульової мішок. До апарату можна закріпити 2 корзини. Його гранична підйомна висота – 1 500 м, а середня функціональна – 1 000 м. Модель може злітати при швидкості вітру більше 20 м/с.
Ближче до завершення Першої світової війни в Італії була зроблена модифікація «Аворио Прассоне». Формат її оболонки – еліпсоїд. У кормовому ділянці вона перетворюється в конус. Баллонет зосереджений у нижній її частині. Пристрої стійкості такі ж, як у системі «Како». Зліт можливий при показниках вітру не більше 26 м/с.
Трохи пізніше у Франції був випущений апарат «Зодіак».
Його особливості:
Головний мінус даних цих трьох систем полягає в складності пересування в наповненому форматі.
