Аеростат загородження: назви, принцип дії та застосування в часи ВВВ

Московська оборона

Першу повітряну атаку на столицю фашисти зробили 22 липня 1941 р. Їх літаки були обчислені ще на дистанції 200 км. Всі війська перебували в стані бойової готовності, а аеростати загородження оперативно піднялися для оборони. На підступах активно працювали зенітники в тандемі з винищувачами.

У штурмі брали участь близько 220 ворожих літаків. Вони діяли на різних висотах з 20-хвилинним інтервалом. У боях було ліквідовано 20 бомбардувальників. До міста пройшли тільки одиниці. У цьому величезна заслуга АЗ.

По закінченні 1941 року на сторожі Москви діяло 300 постів. Через два роки їх чисельність збільшилася майже в півтора рази.

У травні 1943 р. відбулося перетворення Першого корпусу ППО в Спеціальну московську армію.

Полиці з номерами 1, 9 і 13 трансформувалися в дивізії.

  • Перша включила в себе полиці № 2 і № 16. Її очолив П. І. Іванов.
  • У другу увійшли полки під номерами 7 і 8. Її командир – Е. К. Бірнбаум.
  • 3 дивізія аеростатів загородження складалася з полків № 10 та № 12. Їй командував С. К. Леандров.
  • В сукупності вони утворили 440 постів. Вони чинили потужний опір, тому з квітня 1942 року ворожої авіації з-за величезних втрат довелося припинити атаки на Москву.

    Але до самого дня перемоги столичне ППО працювало в повній боєготовності.

    Однак були й негативні моменти. Вони пов’язані з нальотом на троси вітчизняних літаків. Тут більший шкоди зазнав полк номер 1 аеростатів загородження АЗ. У число технічних втрат увійшли:

  • Літак-розвідник P-5 (також загинув пілот).
  • Винищувач.
  • Літак з двома моторами.
  • Повітряне судно «Дуглас» (у цьому випадку також загинув екіпаж).
  • За всю ВВВ столичні ППО ліквідували 1 305 ворожих літаків.