Пістолет Стечкіна: калібр, технічні характеристики і фото

Напевно, кожна людина, яка хоч трохи цікавиться радянським зброєю, знає про автоматичний пістолет Стєчкіна або просто АПС. Він мав справді чимало вдалих рішень і в цілому зарекомендував себе як дуже хороше, нехай і дещо вузькоспеціалізоване зброю. Так що, буде корисно розповісти про історію та технічні характеристики пістолета Стечкіна. Фото, прикладені до статті, доповнять загальну картину.

Історія створення

Після закінчення Великої Вітчизняної війни в СРСР було прийнято рішення – створити пістолет під новий патрон, яким можна було озброїти не тільки військових і міліціонерів, але і співробітників спеціальних служб.

Хоча калібр 7,62 мм (який був у Тульського Токарєва) непогано зарекомендував себе, він виявився порівняно слабким. Саме тому за основу був узятий новий пістолет – 9х18 міліметрів. Більш широка і важка куля хоч і не забезпечувала більшу дальність бою і серйозну пробиваемость перешкод, на малих дистанціях виявилася дійсно страшною. При попаданні вона завдавала серйозні рани, часто призводять до смерті від шоку або внутрішньої кровотечі. До того ж знижувалася вірогідність пробивання тіла супротивника з подальшим пораненням людей, що знаходяться за ним.

Саме тоді до роботи приступив молодий і мало кому відомий інженер Ігор Якович Стечкин. Розробку нової зброї він почав ще в 1948 році. Вже в 1949 році він представив комісії пробний екземпляр, який був прийнятий без особливих доопрацювань. За розробку молодий конструктор отримав Сталінську премію – величезне досягнення того часу.

Крім зразка від Стечкіна, на конкурсі були представлені пістолети від вже досвідченого і відомого конструктора П. Воєводіна, а також М. Калашникова, тільки набирає свою популярність. При перевірці пістолетів їх порівнювали з порівняно вдалими, але не відповідають певним вимогам пістолетів – радянському ППС та німецької Маузеру-Астрі.

Калібр Стєчкіна (АПС) становив 9 мм – під перевірений, надійний і дуже практичний патрон.

Однією з важливих особливостей зброї була наявність двох режимів стрільби – одиночного і автоматичного.

На озброєння пістолет був прийнятий в 1951 році і вироблявся до 1958 року. Після цього з-за наявних недоліків його зняли з виробництва, віддавши перевагу пістолета Макарова. Однак він як і раніше користується любов’ю фахівців і не забутий, а активно використовується навіть в наші дні. За роки виробництва встигли випустити порівняно небагато пістолетів – близько 30 тисяч. Втім, тут варто враховувати, що автоматичні пістолети взагалі мають більш вузьку нішу, ніж звичайні самозарядні.