Подвиг
Перше бій з бойовиками у Духина сталося 08.02.2000, коли він зі своїм відділенням охороняв блокпост між Чечнею і Дагестаном. Влад першим помітив терористів і віддав наказ стріляти. Кількох бандитів вдалося вбити, решта відійшли. Згодом за неповний місяць шоста рота в різних сутичках знищила майже батальйон бойовиків, ніж навела жах на ворога.
29 лютого в Аргунській ущелині розгорівся той самий бій. Владислав Анатолійович Духін з товаришами тримав оборону на висоті 776 метрів. Десантники відбивали атаку за атакою, а вранці 1 березня на них напала велика група бандитів. Поранений Влад під шквальним вогнем виносив з поля бою товаришів по службі. Побачивши, що бойовики намагаються з трьох боків обійти солдатів, молодший сержант відкрив прицільний вогонь з автомата. Він стримував противника і не давав йому наблизитися, поки в якийсь момент не закінчилися патрони. Допомога була далеко, нападники підходили впритул. Духін взяв останню гранату в руку, висмикнув чеку і кинувся в саму гущу терористів.
Після сутички поруч з тілом десантника знайшли більше десятка трупів бандитів. В цілому в цьому бою «крилатої піхоти» вдалося знищити понад 1500 бойовиків. Самих десантників було всього 90, з них вижили лише шестеро. За героїзм і мужність Владиславу Анатолійовичу Духину посмертно присвоєно звання Героя РФ.
