Кукурудза: походження, історія та застосування

Кукурудза – дивна рослина. Якщо в нашій країні воно використовується не дуже активно – найчастіше як ласощі, то в багатьох інших саме вона стала символом достатку, порятунку від голоду. Причому це стосується не тільки найбідніших країн – наприклад, у багатьох штатах США вона є таким же звичним гарніром, як макарони або гречка у нас. Та й походження кукурудзи – досить цікава тема, яку буде корисно розкрити. Адже це рослина чимало попутешествовало світом за свою довгу історію.

Опис зовнішнього вигляду

Перш ніж розповідати про історію походження кукурудзи, коротко опишемо її зовнішній вигляд.

Це однорічна трав’яниста рослина з високими – іноді до чотирьох метрів – стеблами. Коренева система дуже потужна. Її розвиток залежить від умов навколишнього середовища. Якщо вологи достатньо, то коріння переважно розташовуються на невеликій глибині. А ось якщо грунт виснажена і вологи не вистачає, кукурудза цілком може заглибити коріння на метр-півтора.

Листя досить великі – довгі, але при цьому вузькі. Максимальна довжина досягає одного метра, у той час як ширина рідко перевищує десять сантиметрів. Кількість також серйозно різниться – від 8 до 42.

Плодами є качани великі, щільно загорнуті листям. На їх верхній частині розташовано так зване рильце – кілька м’яких поплутаних рослинних волокон. Один качан може складатися з тисячі зерен, але зазвичай їх кількість значно менша. Маса в деяких випадках досягає півкілограма.

Де ж вона з’явилася вперше?

На сьогоднішній день вдалося досить точно визначити батьківщину кукурудзи. Про походження культури цікаво було б дізнатися багатьом її шанувальникам. Так от, вважається, що вперше дізналися про неї в штаті Оахака на півдні Мексики. Саме тут її окультурили і стали не просто збирати, а цілеспрямовано вирощувати.

Щоправда, тодішня кукурудза сильно відрізняється від тієї, що звична нам. Все-таки багато століть європейські селекціонери працювали над поліпшенням породи, щоб ми могли побачити шикарні качани вагою по кілька сотень грамів. Тоді ж качани були значно скромнішими – їх довжина рідко перевищувала чотири-п’ять сантиметрів.

Одомашнили кукурудзу близько дев’яти тисяч років тому! Вельми серйозний термін – дуже мало хто рослини можуть похвалитися настільки вражаючою історією. Досить швидко її зерна набрали популярність. Вирощувалась кукурудза легко і без особливого догляду, при цьому забезпечуючи господарів поживними, поживними зернами.

Не дивно, що досить швидко вона отримала популярність не тільки серед індіанських племен, що живуть на території Мексики. Якщо північноамериканські індіанці рідко займалися землеробством – лише кілька племен з багатьох десятків взяли на себе працю вирощувати кукурудзу самостійно, а не займатися збором дикорослих рослин, у Південній Америці ця культура стала однією з найважливіших.

Ацтеки, майя, ольмеки – ці південноамериканські племена індіанців активно займалися землеробством, засівали великі площі цінною культурою, гарантує достаток і захист від голоду. Кукурудза не тільки могла вирости в складному для інших рослин кліматі – її зерна могли ще й зберігатися багато років, не втрачаючи поживних властивостей. В умовах, коли можлива негода і неврожай, це гарантувало виживання простих селян. Невипадково був виділений навіть окремий бог – Шилонен – як покровитель саме кукурудзи. Уже це показує, наскільки серйозно південноамериканські індіанці ставилися до цієї цінної зернової культури. Зрозуміло, були складені різні легенди і міфи, що розповідають про таємниці походження кукурудзи.

З’явилося навіть кілька сортів, що розрізняються за термінами дозрівання. Наприклад, ранній, приносить плоди вже через два місяці після того, як з’являлися перші сходи, отримав назву “півняча пісня”. Інший сорт, созревавший за три місяці, називався “кукурудза-дівчинка”. Нарешті, самий пізньостиглий сорт, созревавший цілих шість-сім місяців, прозвали “кукурудзою-бабою”.

Дивіться також:  З чого роблять монети: матеріали і сплави, технологічний процес

Завдяки хорошій врожайності і невибагливості рослина отримало повсюдне поширення, розселившись досить далеко від свого місця походження. Кукурудзу нині вирощують не тільки на її батьківщині, але і в Європі, і на пострадянському просторі.

Як вона потрапила в Європу

Тепер читач знає, як ця цінна культура розселилася по двох материках Америки. Пора розповісти коротко про історію походження кукурудзи в Європі. Точніше, про історію її освоєння і культивування.

До речі, варто відзначити, що в Південній Америці цю звичну культуру називають маїсом. І в багатьох країнах Європи було перейнято це трохи незвичне нашим співвітчизникам назву. Втім, до цього питання повернемося трохи пізніше.

Вперше в Європу кукурудза (маїс) потрапила в 1496 році. Її завіз сам Христофор Колумб, який побачив незвичайне, але дуже цінна рослина і вирішив вивчити його більш уважно.

Досить швидко місцеві хлібороби оцінили переваги нової культури. Кукурудза стала активно вирощуватися в Іспанії, Португалії, Франції. Північніше вона не отримала особливого поширення – суворий клімат не дозволяв кукурудзі того часу визрівати. Вже значно пізніше, завдяки зусиллям селекціонерів, вдалося вивести стійкі перед низькими температурами сорту. Звичайно, такою популярною культурою, як пшениця і жито, в Європі вона не стала. Однак той факт, що сьогодні саме кукурудза є третім за популярністю злаком в світі, вже говорить багато про що!

Кукурудза в нашій країні

Що відомо жителям Росії про походження кукурудзи? Багато хто напевно згадають Генерального секретаря СРСР Хрущова і його заклики активно вирощувати “королеву полів” у всіх колгоспах країни. Однак не варто думати, що саме в цей час культура потрапила в Росію. Сталося це значно раніше. Якщо говорити конкретніше, то в нашій країні про кукурудзі дізналися ще в кінці вісімнадцятого століття. Тоді ж виникло і назва, звичне для нашого слуху. Розповімо про це докладніше.

Росія, як відомо, регулярно воювала з Туреччиною і так само регулярно здобувала перемоги. Взяти хоча б вісімнадцяте століття – всього за одне сторіччя мали місце чотири війни. За результатами передостанній з них, що тривала з 1768 по 1774 рік, Росія отримала в якості контрибуції Крим. Турецькі селяни активно тут вирощували кукурудзу – клімат був сприятливим. Культура виявилася досить перспективною і зацікавила багатьох фахівців.

Тепер про назву. У Туреччині маїс називали кокорозом – “високим рослиною”. Не надто звичний слов’янському вуху, цей термін був трохи змінений – до добре знайомої “кукурудзи”. Спочатку ця назва закріпилася на Балканах – в Сербії, Болгарії та інших країнах, окупованих Туреччиною. Звідси воно прийшло і в нашу країну.

Широкого розповсюдження в Росії культура все-таки так і не отримала. Так, вона вирощується в південних регіонах і навіть в центральних. Проте на півночі клімат виявився занадто непередбачуваним, тому ці землі залишилися вотчиною більш звичних культур – жита, вівса, пшениці.

Та й в цілому в нашій країні не особливо прижився попкорн, який люблять і майже обожнюють у багатьох країнах світу. Варена кукурудза зазвичай поїдається тільки в сезон, а консервовану частіше використовують при приготуванні салатів.

Корисні якості

Ми розібралися з походженням кукурудзи. Рослина володіє масою корисних властивостей, про які варто розповісти.

Почнемо з того, що її зерна містять ряд важливих мікроелементів і вітамінів. В першу чергу це вітаміни С, D, В, До, а також РР. З мікроелементів це нікель, мідь, магній, калій і фосфор.

Дивіться також:  Бізнес на "Амазоні": відгуки, вкладення, дохід, плюси і мінуси

Як довели вчені, людина, регулярно споживає кукурудзу в їжу, значно знижує ризик розвитку діабету, серцево-судинних захворювань та інсульту. Адже організм отримує не тільки корисні мікроелементи, але і клітковину, а також харчові волокна. Тому в організмі підвищується швидкість метаболічних процесів, що сприятливо впливає на імунітет і здоров’я людини в цілому.

Також є думка, що вживання кукурудзи літніми людьми дозволяє поліпшити зір. Однак тут потрібно бути уважним у виборі відповідного сорту. Адже сьогодні активно вирощуються різні сорти, кожен з яких має певну функцію і, відповідно, певний склад. Якщо ви хочете поліпшити або просто зберегти зір, дуже важливо вибирати початок, має ніжні зерна жовтого кольору, які досягли молочно-воскової стиглості. Перезрілий, а також білого кольору (зазвичай це кормові сорти) не містить необхідних вітамінів, тому і користі він не принесе.

Чималу користь може приносити і кукурудзяна олія. Воно видобувається з кукурудзяних зародків зерен.

Сире масло застосовується при профілактиці атеросклерозу, ожирінні, цукровому діабеті і багатьох інших важких захворюваннях. Приймають його потроху – тричі в день безпосередньо перед їдою у кількості 25 грам за один сеанс. Завдяки цьому знижується рівень цукру і холестерину в крові, загальне самопочуття поліпшується, а сон стає більш глибоким і міцним.

Так що варто визнати: це справді цінна культура, правильне вживання якої дозволяє позбутися багатьох захворювань або як мінімум полегшити їх перебіг, що не завжди вдається навіть при використанні потужних і дорогих ліків.

Можливу шкоду

Тепер читач знає більше про походження кукурудзи. Культура, на жаль, має не тільки корисними властивостями, але і негативними, про яких дуже важливо знати. В іншому випадку можна спровокувати загострення деяких хронічних захворювань. Так що кукурудза принесе тільки шкоду замість очікуваної користі.

Почнемо з того, що левова частка кукурудзи, вирощуваної на сьогоднішній день, є генетично модифікованою. Можливо, її регулярне вживання в їжу не має ніяких неприємних наслідків, але питання до кінця не вивчений. Невипадково багато вчені б’ють з цього приводу тривогу, звинувачуючи саме ГМО у різкому зростанні кількості таких захворювань, як ожиріння, алергії та інші.

Але навіть звичайна кукурудза може завдати серйозної шкоди здоров’ю людини. Приміром, її не варто вживати людям, що страждають від захворювань, що вражають дванадцятипалу кишку та шлунок. Її вживання призводить до здуття кишечника, а це негативно позначається на здоров’я хворого.

Також від її вживання варто відмовитися людям, що мають проблеми з тромбофлебітом і підвищеним згортанням крові. Речовини, що входять до складу зерен кукурудзи, цілком можуть вплинути на цей процес, провокуючи загострення.

Людям, страждаючим від надмірно малої маси тіла, також варто утриматися від вживання кукурудзи. Вона знижує апетит, через що часто застосовується в різних дієтах. Але в той же час кукурудзяна олія не слід вживати людям, які страждають від ожиріння – все-таки вона досить калорійне і може призвести до більш стрімкого набору ваги.

Нарешті, протипоказанням є проста алергія на кукурудзу та її компоненти.

Використання в кулінарії

На сьогоднішній день ця культура популярна у всьому світі, в тому числі дуже далеко від країни походження кукурудзи. Не дивно – вона використовується в самих різних сферах життєдіяльності людини.

Звичайно, в першу чергу на розум приходить звичайне вживання в їжу. Дійсно, ця рослина досить смачне і, як вже вдалося з’ясувати, корисне. Багато салати включають в свій склад консервовану кукурудзу. Та й просто поласувати качанами з солодкими, ніжними молочними зернами мало хто відмовиться.

Дивіться також:  Трендсеттер - це більше не унікум. Впливати на тренди тепер може кожен

У США варені або запечені качани часто подають як гарнір. У багатьох країнах Латинської Америки дотепер великою популярністю користується кукурудзяний хліб і коржі – пшениця і жито там не настільки поширені. До того ж кукурудза стала основою для багатьох національних страв, наприклад румунської мамалиги – кукурудзяної каші. Ну а кукурудзяні пластівці і палички давно стали улюбленим ласощами багатьох дітей.

Інші способи використання

Однак далеко не вся вирощується кукурудза використовується тільки для їжі. Взяти, наприклад, США: саме ця країна вирощує найбільше даної культури. Не більше 1% кукурудзи йде на їжу.

Ще близько 85% використовується як кормова база у тваринництві. Не дивно – зерна дозволяють прекрасно відгодовувати тварин і птахів, допомагаючи їм набирати вагу перед забоєм. До того ж у хід йдуть стебла і листя – з них виготовляється кращий силос, який є гарною підгодівлею для сільськогосподарських тварин в холодну пору року. До речі, левова частка кукурудзи, вирощуваної в Росії, також йде на силос.

А решта кукурудзи, вирощуваної в США, використовується в технічних цілях. Вона переганяється в технічний спирт, який може використовуватися як високоякісне паливо.

Кукурудзяні рильця використовують у медицині – вони мають сечогінну і жовчогінну властивостями.

І навіть цим не обмежується сфера застосування кукурудзи. Наприклад, у Закарпатті з листя виготовляють вишукані серветки, капелюшки, жіночі сумочки. А у В’єтнамі досі популярні килими, сплетені місцевими майстринями з кукурудзи.

Також стебла використовуються як будівельний матеріал в бідних регіонах Землі. А попіл від спалених стебел є високоефективним добривом.

Так що не дивно, що походження кукурудзи на Землі стародавні індіанці пояснювали втручанням богів – складно знайти сферу життєдіяльності людини, де ця рослина не було б задіяно.

Вирощування кукурудзи

У нашій країні кукурудзу зазвичай сіють на початку-середині травня, коли загроза нічних заморозків повністю мине. Якщо метою є саме отримання зерна, а не силосу, то схема посадки становить приблизно 60 х 70 або 70 х 70 сантиметрів. В іншому випадку більш сильні паростки задавлять слабких сусідів. Оптимальна глибина посіву – 5-10 сантиметрів.

Терміни дозрівання значно коливаються – у першу чергу в залежності від сорту. Але у більшості сортів урожай збирають через 60-80 днів після посіву.

Важливим достоїнством є простота догляду. По суті, для кукурудзи головною вимогою є достатня кількість світла і тепла – заморозки вона переносить погано. Що й зрозуміло, якщо враховувати походження кукурудзи – батьківщиною культури, як вже говорилося, є сонячна Мексика. Зате вона досить стійка перед засухою завдяки потужній кореневій системі, здатній піднімати вологу з глибини в метр і навіть більше. Також коренева система дозволяє рости і добре плодоносити навіть на виснажених грунтах. Хоча, зрозуміло, якщо вирощування йде на свіжою, багатою корисними речовинами землі, то врожайність різко збільшується – всі корисні речовини підуть на формування листя і плодів, а не розвиток кореневої системи.

Висновок

На цьому ми закінчуємо нашу статтю. Тепер ви знаєте історію походження кукурудзи. Для дітей і дорослих це може бути дуже цікаво. А заодно ми дізналися про сфери її застосування, корисних і шкідливих властивостей.