Світ музичних інструментів аж ніяк не обмежений тільки синтезаторами “Касіо”, скрипками та гітарами. За величезну історію існування музики люди намагалися винайти щось нове. Нерідко в них виходили дійсно унікальні інструменти.
Терменвокс
Цей музичний інструмент найчастіше можна почути у фільмах жахів. Його винайшов російський вчений Лев Термен в 1928 році. Звичайно, сучасним музичним інструментом назвати його складно, але він досі приваблює чимало уваги.
Широку популярність терменвокс придбав завдяки своєму звучанню – страшному, трохи вібруючого. Його досить часто використовують в своїй роботі андерграунд-музиканти. Складність гри на терменвоксі криється не тільки в роботі тільки руками, за рахунок чого змінюється висота звуку, але і в необхідності наявності ідеального слуху.
Банджолеле
Укулеле і банджо – інструменти з багатомільйонною армією шанувальників, однак їх гібрид, банджолеле, так і не отримав популярності. Цей інструмент являє собою маленьке банджо з четырью, а не п’ятьма, струнами. Звучить він дуже м’яко і заспокійливий, але грати на ньому зручно далеко не всім. Банджолеле так і залишився нішевим музичним інструментом – може, з-за назви, може, з-за незручності гри на ньому.
Омникорд
Компанія Suzuki в 1981 році представила електронний музичний інструмент Омникорд. Звучати він починає тільки після натискання на клавішу акорду і удару по металевій пластині. У омникорда були всі шанси отримати звання самого популярного інструменту, проте він так і не став. Втім, на цьому музичному інструменті британська група Gorillaz зіграла знамениту мелодію з пісні Clint Eastwood.
Баритон-гітара
Гітари – одні з найпопулярніших інструментів у світі. Втім, гібридів музичних інструментів чекало незавидне майбутнє: поєднання звичайної і бас-гітари в баритон-гітару став провальним експериментом. Завдяки своєрідної конструкції вона звучить нижче звичайної, але сьогодні застосовується вкрай рідко і тільки в студіях звукозапису для додання гітарної партії більш насиченого звучання.
Глюкофон
Музичний інструмент з незвичайною назвою, але досить приємним звучанням. Зовні він нагадує ручний металевий барабан. Він представлений двома чашами, на одній з яких розташовані “язички”, а на іншій – резонуючий отвір. Кожній з чаш потрібно тонка настройка.
Історія створення глюкофона досить-таки банальна: його автор, Фелле Вега, відрізав від газового балона частина і назвав її Тамбиро. Через роки видозмінений глюкофон почали робити у багатьох майстерень, і він отримав популярність серед вуличних музикантів.
Клавитара
Класичний синтезатор, укладений у пластмасовий корпус гітари. Як і всі попередні гібриди музичних інструментів, він використовується досить рідко, проте володіє перевагою – компактність.
Духовий синтезатор “Еві”
Один з найбільш популярних синтезаторів, який, однак, невідомий великого числа фанатів музики. Він об’єднує синтезатор і саксофон. Гра на ньому практично нічим не відрізняється від гри на саксофоні. Однак завдяки синтезаторним функцій його можна підключати до комп’ютера.
Электрониум
Один з найбільш загадкових, але аж ніяк не сучасних музичних інструментів, придуманий винахідником Реймондом Скоттом. Про электрониуме відомо вкрай мало – за винятком того, що він є прототипом синтезатора. Єдиний працюючий екземпляр належить композитору Марку Мазэрсбо, однак він не працює.
Музична пила
На відміну від звичайної пилки, музична гнеться значно сильніше. Музикант під час гри упирає в стегно один її кінець, а другий утримує рукою. Для витягання звуку використовується смичок. Звучить вона дуже незвично, і часто її можна почути в композиціях фолк-груп. Втім, музична пила – інструмент етнічного жанру музики, що не одержав поширення особливо.
“Хвилі Мартено”
Один з незвичайних інструментів, автором якого став Моріс Мартено. За звучанням він нагадує терменвокс і скрипку. Конструкція французького інструменту дуже складна: музикантові необхідно під час гри натискати на клавіші і тягнути за спеціальне кільце. “Хвилі Мартено” використовувалися при записі пісень групи Radiohead, що додало їм незвичайне звучання.
Харпеджи
Музичний інструмент Харпеджи струнного типу, створений у 2007 році Тімом Міксом. Він став мостом, який об’єднав звучання і техніку гри на фортепіано та гітарі. Простіше кажучи, сучасний музичний інструмент – гібрид двох інструментів, схожий на велику гусла. Для гри на ньому потрібно натискати на розташовані на панелі струни. Подібний спосіб звуковидобування називається тэмпингом.
Харпеджи поділяються на два види в залежності від кількості октав і струн.
Лазерна арфа
Унікальний у своїй ідеї концепт музичного інструменту, створений у 80-х роках Жан-Мішелем Жарром, який і став його використовувати у виступах. Ідея дуже проста: за допомогою лазерних променів формується образ струнної арфи, після чого відстежується рух рук музиканта. Коли під час гри на лазерній арфі музикант перетинає рукою один з променів, фотодатчик надсилає сигнал на контролер, який формує сигнали відповідної частоти, тривалості і гучності.
Виділяють два типи лазерних арф: відкриті і закриті. Останній тип лазерних арф обов’язково створюється на основі повної рами, в нижній частині якої розташовуються випромінювачі, а у верхній – фотоприймачі.
Принцип гри на закритій лазерної арфі простий: коли фотодатчики фіксують всі промені, інструмент мовчить, коли який-небудь з променів пропадає – видається відповідний звук. Набагато цікавіше в звучанні і грі відкрита арфа. Вона являє собою, по суті, потужний лазер, промінь якого спрямований у дзеркало стандартного гальванометра, який розгортає його у вигляді струн звичайної арфи. Фотодатчик розташований поруч з точкою виходу променів і ловить світло, відбите від руки музиканта, перетинає промені. Обробка такого сигналу дуже складна, оскільки вимагає фільтрації звуку від засвічення, пилу і променів, відбитих від стін, для чого необхідно спеціальне обладнання. Мабуть, лазерна арфа – це один з найбільш сучасних музичних інструментів.
