Особливості вирощування на тирсі та соломі
Вирощування шіїтаке в домашніх умовах на колодах таким чином — справа не надто складна. Головне при використанні такої технології — це намагатися підтримувати необхідний для міцелію рівень вологості і температуру. Основну складність при застосуванні такої методики може представляти купівля власне самих колод і їх розміщення. Такий матеріал, звичайно ж, відрізняється великими габаритами, а отже, і приміщення для нього необхідно велике.
У маленькому ж льосі або підвалі шиітаке, звичайно ж, краще вирощувати на тирсі або соломі. Такий субстрат попередньо просто щільно забивається в поліетиленові мішки. Далі він, як і в першому випадку, заражаються міцелієм.
При використанні цього методу грибниці створюють ті ж умови, що і при посадці на колодах. Рецептів приготування субстратів для шиітаке існує безліч. Але найчастіше живильне середовище для міцелію цього гриба створюють шляхом змішування:
тирси дуба — 7 частин;
зерна злаків — 9 частин;
висівок — 3 частин.
Дубові тирсу при бажанні можна замінити на кленові, березові, вільхові. Хвойні для вирощування грибів шиітаке використовувати не рекомендується. Перед приготуванням субстрату за цим рецептом всі компоненти попередньо подрібнюють до розміру частинок приблизно 2-3 мм. В готову суміш для поліпшення повітрообміну додають також трохи трісок.
На соломі субстрат можна готувати за тим самим рецептом, що й на тирсі. Її в субстрат також кладуть в співвідношенні 7-ми частин. У будь-якому випадку перед закладкою в мішки поживну суміш обов’язково кип’ятять і охолоджують. Інакше у неї в подальшому почнуть розвиватися грибниці-паразити, що, в свою чергу, призведе до того, що міцелій самого шиітаке просто загине. Субстрат перед закладкою в мішки також можна просто пропарити.
