Людина з’являється на світ, проходячи надалі певні етапи дорослішання. У прямій залежності від цього об’єктивного процесу фізичного знаходиться і її психологічне самопочуття. У певні моменти людям властиво переживати вікові кризи. Для кожної людини вони є закономірними перехідними етапами, несучи в собі певні небезпеки і страждання, а також можливість самовдосконалюватися і розвиватися.
Цікаво, що слово «криза» з китайської мови перекладається досить неоднозначно. Його написання являє собою два ієрогліфа, перший з яких означає «небезпека», а другий – «можливість».
Криза, не настільки важливо, на якому рівні він буде розглянутий, на державному чи на особистісному, є певним своєрідним стартом, визначеним перевалочним пунктом. Він надає можливість на якийсь час зупинитися, щоб подумати і визначити нові цілі, проаналізувавши при цьому свої вміння та можливості. Деколи подібний процес є усвідомленим, а іноді ні. Причому вікові кризи розвитку особистості не завжди мають точну прив’язку до певного віку. В одних людей вони наступають раніше на рік-півтора року, а в інших розвиваються пізніше. Так і протікають вони з різним ступенем інтенсивності. Однак у будь-якому випадку кожному з нас важливо розуміти основні причини виникнення вікових криз розвитку особистості, а також їх типове протягом. Все це дозволить пережити їх з невеликими втратами і з максимальною вигодою як для себе, так і для своїх рідних і близьких людей.
